До ***
До ***
Ні, не питай, чому тужлива дума<br /> Серед забав оповива мене,<br /> Чому мій зір блукає, повен суму<br /> Чому життя не надить чарівне.
Та й не питай, чому навік душею<br /> Я розлюбив веселість і любов.<br /> I жодної не назову своєю:<br /> Хто раз кохав, не покохає знов,
Хто щастя знав, той щастя не зазнає.<br /> Коротка мить — і радості нема.<br /> Від юних днів, від пестощів і раю<br /> Нам тягота лишається сама.