Дні летять, як зграя журавлів,<br />
Гострим кутом дивляться вперед…<br />
Бур’янами п’ють вуста землі<br />
Запашних дощів прозорий мед.

Літо-молодиця із серпом<br />
З жнив вертає в голубу сутінь…<br />
Рук смуглявих втомлений валом,<br />
І стрункого стану довга тінь…

Літо-молодице молода!<br />
У задумі на плетінь схились;<br />
Нерухома у ставку вода<br />
Не колише ряски сонних слів…

Слухай, літо, золоті слова,<br />
Повня сил і щастя навкруги!..<br />
Що тобі і як тобі співать<br />
Мушу я від повні і снаги?

Соняшник на захід аїр втопив,<br />
У вогняне коло свій привіт…<br />
Хто тебе і як тебе навчив<br />
Так сприймати журавлиний літ?

Завтра зранку – знову на жнива,<br />
І тебе пізнають колоски…<br />
Слухай, літо, золоті слова,<br />
Повня сил і щастя навкруги!..