1. Стежечка

Ходім зі мною<br />
стежечко

обережно<br />
не зачепися за камінець<br />
переступи соломку<br />
і під спориш не ховайся<br />
все одно бачу

а там<br />
за городом<br />
ого як ти виросла

сама біжиш<br />
через струмок перескакуєш<br />
батіжком по пилюці цвяхаєш<br />
за суницею збочуєш<br />
топчеш горох при дорозі

коли б глянути<br />
стежко<br />
он з тої гори<br />
на всенький світ

тільки не поспішай<br />
така верчена ти<br />
як дзиґа<br />
але ж світ красний<br />
голова крутиться<br />
2. Вітер

знаю того легіня<br />
знаю

капелюха<br />
когутячим пір’ям<br />
замаїв

дримбає<br />
попід носом<br />
круглий день

а до діла<br />
пень

бо<br />
зрідка пахощі<br />
попасе в полонині

молоденькі хвилі<br />
підстьобне до водопою

то заверне дим<br />
з ватри<br />
просто в очі

ніби звідти<br />
срібні бджілки<br />
викурює

хоч би одну зірку<br />
стряс тобі з неба

зате на Великдень<br />
прикотив сонце<br />
у Космачі<br />
розписане<br />
3. Хмара

то не хмара<br />
а дірява парасоля<br />
сама змокла<br />
ще й мене<br />
до нитки<br />
намочила

бачив я бачив<br />
як несе вона

на плечах<br />
малі хмарята

вони мені<br />
ріжки виставляли<br />
міни надимали

а від них<br />
маленькі дощики

дитячі парасольки<br />
гороб’ячі калабаньки

і веселки в росі<br />
4. Блискавка

Живе собі королева<br />
королева темряви

кортить їй зазирнути<br />
у дзеркало<br />
а темно

зблисне<br />
на мить<br />
світлом

зазирне

хто на світі найгарніший

ви ваша темність<br />
відкаже дзеркало<br />
похапцем

заспокоїться королева<br />
на часину

сказано писана красуня<br />
5. Грім

були собі в парі<br />
у чорній хмарі<br />
грім і мара

мара тільки хмуриться<br />
а грім<br />
кулаком погрюкує

бідні їхні діточки<br />
понасуплювалися

викотився грім<br />
із хмари<br />
хряснув дверима<br />
та як гарикне

пррощавайте<br />
піду пррошаком<br />
по землі<br />
щастя питати

і загримів<br />
по крем’яній дорозі<br />
тільки його й чули<br />
6. Дощик

випив суховій<br />
увесь нектар із квітки

заглянула бджілка в гості<br />
нічим почастуватися

а в пана Дощу<br />
ворота дощаті<br />
пане Дощ<br />
пане Дощ<br />
вийдіть-но з хати

нема батька вдома<br />
а я Дощик<br />
ну то вийди ти<br />
треба квітці помогти

а я ліпше<br />
капусті за комір

ото сміху буде<br />
7. Калюжа

вона<br />
як випале пташа<br />
з гнізда<br />
тремтячі крильця

посеред стежки присіла<br />
на травинку роззирається<br />
на синю квітку

і божу корівку на ній<br />
невже того з хмари не видно

і що їй до того<br />
аби жовте сонечко<br />
не звалилося зі стебельця

навіть на мене<br />
косо глянуло<br />
чого ж бо в мене<br />
босі ноги

не бійся<br />
калюжо<br />
оббіжу тебе довкола<br />
разом зі співанкою

ой встань встань<br />
подоляночко<br />
здожени свого дощика<br />
8. Веселка

надягла веселка<br />
стрічок стрічок<br />
як у свято<br />
взяла коромисло<br />
і пішла до річки

дорогою перестрів її<br />
князенко Соняшник<br />
із золотим черевичком<br />
в руці

поміряла веселка<br />
якраз на ніжку

от вони й побралися<br />
9. Метелик

мовить метелик

то все не те<br />
я сам був фараоном

моя мумія<br />
у білім савані<br />
у піраміді вилежувалася<br />
тільки найкраще<br />
царювання<br />
серед квітів

дань збираєш<br />
біле з ромашки<br />
жовте з чорнобривців

сам собі пан<br />
і без рабів обходишся

та й день<br />
довгий-предовгий<br />
до полудня до нашої ери<br />
з полудня вже наша ера

на квітці й перевікуєш

метелику метелику<br />
хто ж твою піраміду<br />
розвалив<br />
10. Криничка

сплю глибоко глибоко

а ще глибше<br />
мати моя підземна

я їй про зорі розповідаю<br />
а вона про коріння дуба

я їй про хмаринку<br />
а вона студеним молоком<br />
мене поїть

я їй про метелика<br />
а вона<br />
з водяного царства<br />
русалку приводить

а оце<br />
весняна калина<br />
не хоче забрати з мене<br />
свою подобу

тільки сонце<br />
п’є та п’є<br />
калинову воду<br />
через золоті соломинки<br />
11. Камінь

поверталася річка з гір<br />
і думала<br />
що рожеву рибку<br />
несе

а то не рибка<br />
а плескатий камінчик

розсердилася річка<br />
і жбурнула його<br />
на берег

який гарний плесканчик<br />
зраділа дівчинка<br />
і в садку його посадила

рости камінчику великий<br />
я тебе поливатиму

росте камінчик без коріння<br />
виріс рожевим каменем

тепер він<br />
як скеля

та серце м’яке має

і маленьку дівчинку<br />
любить<br />
12. Туман

устав туман удосвіта<br />
запряг сиві воли<br />
та й почумакував<br />
у Крим по сіль

у степу наздогнало сонце<br />
хоч би якась балочка<br />
ніде сховатися

пропав туман<br />
і сиві воли

пере мряка<br />
на кладці<br />
вишиване хустя<br />
та й побивається

де той туман<br />
забарився

солі ні крупинки<br />
прісні мої сльози<br />
13. Роса

розбудилася роса раненько<br />
у росі личко вмила<br />
щоб ще гарнішою бути

тоді сіла на пелюстці<br />
і давай гойдатися

а сорока<br />
на блискітки ласійка<br />
тут як тут

що то за коштовний<br />
камінець

тільки хтіла дзьобнути<br />
а воно на пелюстці<br />
гойдається

скреготнула зубами<br />
та й подалася далі

а промінь прилетів<br />
взяв росу за рученьку<br />
і злинули обоє<br />
в блакитне поле<br />
14. Павутинка

надумав кленовий листок<br />
линвоходцем прославитися<br />
павутинку бабиного літа<br />
натягнув між гілками

зібралося усе листя<br />
на цирк дивуватися

а листок<br />
ступив крок<br />
другий<br />
світ зелений захитався

упав листок з високості

погойдалася павутинка<br />
понудьгувала<br />
взяла та й відв’язалася

лине собі<br />
понад тролейбусні дроти<br />
що до міста прив’язані<br />
і хизується

хто ще таку линву<br />
бачив<br />
аби сама літала<br />
15. Дим

втік дим від вогнища<br />
просто у синіх джинсах<br />
розпатланий<br />
та й подався у мандри

тільки спечену картоплину<br />
прихопив<br />
по дорозі до міста

сів у трамвай<br />
принюхується

зітхнула кондуктор<br />
— осінь мені запахла

залоскотало водієві в носі<br />
повернув трамвай<br />
і гайнув у гай

я не в той трамвай сів<br />
подумав дим<br />
і через вікно<br />
вистрибнув<br />
16. Ліс

піє півень<br />
дуже осінню пісню

і гребінець у нього<br />
палахкотить червоно

і руде пір’я летить<br />
за вітром стелиться

гарний в тебе голос<br />
півнику<br />
а яким іще буде

приїде коваль<br />
зі срібла викує

бо той коваль<br />
Морозенко<br />
в нього коники<br />
в колокільцях

він і річку скує<br />
і на кожну гілочку<br />
по сто дзвоників<br />
навішає<br />
17. Сніг

ми того ласунчика<br />
на нашу вулицю<br />
не впустим

поїсть він усе морозиво<br />
а нам що

е ні<br />
я звідси ні руш

я ще тут перед першим<br />
сеансом у кіно<br />
встиг

шию обмотаю<br />
ще й санки притягну

хто ж ти хлопче раненький<br />
що без тата і без неньки

чи ти кульбабовий<br />
чи ти лебединий<br />
чи ти цукряний

е ні<br />
я мамин

вона в мене найсніжніша<br />
а я в неї першенький<br />
18. Місяць

старий місяць<br />
червоною корою зашерх<br />
як смерека

у старого місяця<br />
мурашки бігають<br />
під корою

треба на них дятла<br />
з лісу кликати

а молодий<br />
сам ріжками буцається<br />
мов цапок

старому місяцеві<br />
мулько<br />
бік відлежав<br />
на хмарині

а молодому<br />
не спиться<br />
біжить хвацько<br />
через усе небо

десь там зіроньки<br />
защедрували<br />
19. Сонце<br />
~

поза ворота<br />
яре золото<br />
ярії роси<br />
сонечко босе<br />
колесом колесом<br />
як гагілочка<br />
~

червінцю червінцю<br />
мені по вінця<br />
я на купала<br />
у воду впало<br />
а у петрівку<br />
в житньому вінку<br />
від серпа втекло<br />
як перепілка<br />
~

на городі за перелазом<br />
соняшник лузало<br />
прийшла пава<br />
листя опало<br />
до багаття звезла<br />
бо сонечко змерзло<br />
гори гори ясно<br />
аби не згасло<br />
~

купайло купайло<br />
де ти зимувало<br />
вдома сиділо<br />
витинки для інію<br />
мережило<br />
потім бурульку<br />
смоктало<br />
20. Зірка

заслухалась зірка цвіркуна<br />
вихилилась через віконце<br />
хотіла ружечку кинути

та й сама впала

підібрав її лопух<br />
хоч була ніч<br />
думав що світлячок

сидить на листкові<br />
до неба високо<br />
до землі чужинно<br />
ще й очі<br />
як у Дзвінки

як ти називаєшся

а вона<br />
а я цвіркуна слухала