Дива
Дива
Як пояснити ці дива,<br /> я досі й сам не знаю:<br /> стають живими всі слова,<br /> які я вимовляю!
Уголос мовлю з а й ч е н я —<br /> і мушу двері зачинять,<br /> бо в коридорі скаче<br /> не волохате кошеня<br /> і не вухате цуценя,<br /> а справжній сірий зайчик!
Чи вимовляю п о м і д о р,<br /> ні, краще —<br /> с т и г л и й п о м і д о р,<br /> ні —<br /> д у ж е с т и г л и й п о м і д о р,<br /> до слова ставлю слово —<br /> і ніби справжній помідор<br /> беру собі зі столу,<br /> а він виблискує в руці<br /> тонкою шкіркою в росі<br /> та аж бринить од м'якоті,<br /> лиш надкуси — і теплий сік<br /> на пальці буде капати!..
Або, приміром, ти їси<br /> лапшу чи макарони,<br /> а я промовлю слово с і л ь —<br /> і вже вони солоні!..
Як пояснити ці дива —<br /> я й справді сам не знаю,<br /> та оживають всі слова,<br /> які я вимовляю.
Тому я і п и с а в цей вірш,<br /> а не ч и т а в у г о л о с,<br /> бо — вір мені або не вір! —<br /> коли б я прочитав цей вірш —<br /> таке було б навколо:
з а й ц і б набігли в коридор,<br /> гуртом би в ньому всілись<br /> і кожен їв би п о м і д о р,<br /> ні, краще —<br /> с т и г л и й п о м і д о р,<br /> ні —<br /> д у ж е с т и г л и й п о м і д о р,<br /> притрушуючи с і л л ю,<br /> а теплий помідорний сік<br /> зайцям би мазав лапи,<br /> а з лап тоді б по вусах тік<br /> і на підлогу капав!...
А що мені робити —<br /> за них підлогу мити?..