Димом котиться весна,<br />
Вітер гонить, віти клонить,<br />
Краплі сонця в воду ронить<br />
І рокоче, як струна.

Пахне хлібом і землею<br />
Вогкий вітер-срібнокрил,<br />
Річка,небо, суходіл<br />
Стали синню однією.

Ти дорогу перейшла,<br />
Повні відра похитнула...<br />
Не одна весна минула,<br />
Не остання ж і прийшла.

Березень, 1938 р., Ірпінь