Селянин стояв біля лікаря перед ліжком умираючої. Стара покірливо, спокійно й просвітлено дивилась на обох чоловіків, прислухаючись до їх розмови. Їй прийшов час помирати, вона не опиралась; вона віджила своє: їй було дев'яносто два роки.
В розчинені вікна і двері потоками вливалось липневе сонце, і полум'яне проміння його падало на руду, нерівну долівку, вибиту черевиками чотирьох селянських...