Ой сів же він при столику,<br />
При світлі думав,<br />
Писаннячко дрібнесеньке,<br />
А він го читав.

Писаннячко дрібнесеньке,<br />
Листочок — як сніг;<br />
Склонив же він головоньку<br />
К столові на ріг.

"Ой ненечка старенькая<br />
Ми пише в одно,<br />
Що там зима тяженькая,<br />
А їй студено;

Нема, нема єї кому<br />
Врубати дрівець,<br />
Бо їй синок один в дому,-<br />
Цісарський стрілець"

І схопився, як поломінь,<br />
Полетів, як птах,<br />
А вітер з ним не йде вдогіїїь,<br />
Бо годі му так;

Бо він летить до матоньки<br />
Старої домів,<br />
Дрівець єї врубатоньки,<br />
Би хатку нагрів.

[1861]