Десь з'єдналися тисячі сонців,<br />
Що так сіяє гарячий ранок;<br />
Небесні вінця тремтять злотисто,<br />
Від дивних звуків ширшає серце.

О яке поле безкрає, безгранне!<br />
І знову мила мені назустріч,<br />
І знов ми юні, – і знову любим,<br />
І несвідомі свого кохання.

Твоя одежа – як цвіт вишневий,<br />
Рукави пахнуть степовим вітром.<br />
О мила, мила! Нема розстання:<br />
Світ дивний в обладі нашій.

Десь з'єдналися тисячі сонців,<br />
Небесні вінця тремтять злотисто,<br />
І знов ми разом, і знову любим:<br />
Світ дивний в обладі нашій.