Оксані

1.

Жовтий вечір. Оранжеві свічі.<br />
Кварта вицвілого вина.<br />
Ти вина моя перша і вічна.<br />
Ти єдина моя вина.

По дорозі безпечної долі,<br />
по дорозі битого шкла<br />
я несу тебе, вірну і голу,<br />
не втираючи осінь з чола.

Ти мовчиш. Ти повинна мовчати.<br />
З-під зачинених мертво очей<br />
тихо сочиться страх дитинчати<br />
і повільно по щічці тече.

Нам назустріч виходить карета.<br />
Стигле ложе постелено в ній.<br />
О наївні химери поета!<br />
О безпомічна цнота надій…

2.

нам сьогодні повільно безладно невлучно<br />
говорити мовчати і знов говорити<br />
і спиратись на часу тоненьке поруччя<br />
і затяжно останню цигарку палити

потім знову мовчати мовчати мовчати<br />
доки нерви не стверднуться сіткою дроту<br />
і ховати в очах нуклуїдні карати<br />
чи то крові чи сліз чи наруги чи поту

членувати думки на потерті скрижалі<br />
на свавільні листівки на мудрі рулони<br />
і самотньо довершувать психоаналіз<br />
голубого дощу на роздвоєне лоно

ми повинні багато ми довго повинні<br />
забувати про щастя під вітром вишневим<br />
і кусаючи губи криваві аж винні<br />
роздягати очима стару королеву

королева підходить спокійно панове<br />
під сорочкою білою кості зелені<br />
нумо гордо дивімось а нум гонорово<br />
говорімо про сексу пориви шалені

говорімо… та ні стоїмо як дерева<br />
і останнім зусиллям ковтаємо муку<br />
супокійно підходить бліда королева<br />
для цілунку сухотну протягує руку

3

ідеш і бачиш<br />
колючі груди<br />
ідеш і бачиш<br />
голос білявого хлопця<br />
в червонім кашкеті<br />
ідеш і бачиш<br />
дорогу яка не веде

котяться з неба<br />
розпечені персики<br />
меркне

маліє

жовта гора<br />
спертися ліктями<br />
поглядом спертися<br />
впасти долілиць<br />
пропасти<br />
пора

лежиш і чуєш<br />
тріпоче камінь<br />
лежиш і чуєш<br />
солодке вологе тепле<br />
котиться зліва<br />
лежиш і чуєш<br />
усмішку винного

я винен<br />
вина моя<br />
стиснена в правій руці<br />
я винен у тому що я не подібен на себе<br />
я винен у тому<br />
що горобці<br />
склювали усіх без винятку<br />
зебрів

смугасті<br />
китиці<br />
кити<br />
кентаври<br />
круг

мене

круг

тебе

смугасте цунамі<br />
заливає таврію<br />
і<br />
залишає<br />
смугасті дебрі

дерево сходить<br />
заходить дерево<br />
сонце ворушиться<br />
сон червоніє<br />
де Ти Господи<br />
янголи де ви<br />
озовися<br />
Діво Маріє…

4.

ви такі ж як і я<br />
наївні<br />
ви такі ж як і я<br />
довірливі<br />
на бантинах спите<br />
як півні<br />
і встаєте щоранку<br />
з півнями

а мені залишилось

спинитися

на четвертій сходинці

знизу

усміхнутися

помолитися

і вдягнути чернечу ризу…