Давнім трунком, терпкістю Каяли<br />
Ці — і кров, і смерть.<br />
Небо — княжі київські емалі.<br />
Небо знову — твердь.

Знов не вгору несміливим зором —<br />
В безкраї степів,<br />
Жити повно, широко і скоро<br />
І урвать, як спів.

Як колись, горіти і п'яніти,<br />
Шоломом п'ючи,<br />
І життя наопашки носити<br />
На однім плечі.

1930