Далеке море, срібна мріє!<br />
Ще нині виджу гребінь хвиль…<br />
Я бачу, чую — шум твій віє,<br />
Хоч ділить нас три сотні миль!

Непроходимі маєш броди,<br />
Таємно шепче гамір твій,<br />
Твій безмір срібний, сині води —<br />
Найкращий сон мій, мрія мрій!..

І жаль тяжкий!.. Я свого друга<br />
До тебе, мов до волхва, вів…<br />
Страшна була моя недуга…<br />
Ласкаво лазур твій шумів —

Навколішках молив я з кручі,<br />
З плачем припав до срібних струй:<br />
— Верни йому життя, могуче!<br />
Ти маєш силу-міць, рятуй!..

…Он плач на тебе рветься з груди,<br />
На тебе смуток мій паде, —<br />
Не вдіяло ти, море, чуда!..<br />
По хвилях чорна барка йде…