Чуєш, друже незлічених далів,<br />
як твій подих ширить дальшу даль?<br />
З-під дзвіниці похмурих порталів<br />
продзвени. Твоє терзання й жаль —

дужче за тутешній почастунок.<br />
Будь же завше в зміні днів і дій.<br />
Що таке болючий досвід твій?<br />
Стань вином, якщо згірчавів трунок.

Вийди в ніч, в надмірних чарів час,<br />
зупинись на почувань межі,<br />
жди на дивних зустрічей пришестя.

Хай земне тебе зречеться враз,-<br />
— я течу,— землі тоді скажи,<br />
вимови воді струмливій: — Єсть я.

1923

Перекладач: Микола Бажан