Чудацька рада
Чудацька рада
Спалюйся жінками,<br /> Серце ж замикай<br /> I чимдуж тікай<br /> Від епіталами.
Щоб забути — пий!<br /> Завжди при горілці<br /> Знайдеш на тарілці<br /> Місяць золотий.
Хай нас кривдять люди<br /> Та й по всій журбі?<br /> Ціну ми собі<br /> Знаєм без облуди.
Хто ми є такі —<br /> Власна кров співає!<br /> Що? Будяк шпиняє<br /> В ноги колючки?
Б'є тебе в ланити<br /> Вітер, той гультяй?<br /> Ти ж іди, співай,<br /> Рви рожеві квіти.
Все на краще йде<br /> В світі цім найгіршім!<br /> Тільки твердо вирішім<br /> Не двоїть ніде.
По закону злоби<br /> Судить тебе хам —<br /> А благим богам<br /> Гріх твій до вподоби.
Знов, душе, цвісти<br /> Будеш в емпіреї,<br /> Гордою зорею<br /> Сяять з висоти!
Ти ж у цій юдолі<br /> Не із тих бідах,<br /> Що в один лиш мах<br /> Дробить молот Долі.
Добрий твій метал,<br /> Литий, битий, кутий,<br /> Вийде із покути<br /> Вище всіх похвал.
Мов жадана гостя,<br /> Благісним мечем<br /> Блиснеш над плечем<br /> У Побідоносця.
I Архістратиг<br /> Радо тебе прийме,<br /> Як замаєш крильми<br /> На вітрах святих.
Це ж у катастрофі<br /> Усміх серед сліз,<br /> Це ж мов крин, що зріс<br /> На гіркій Голгофі...
Трохи ще поспи,<br /> Мов огонь в кресиві,<br /> В тихім надпориві<br /> Трохи потерпи.