Чому кріт не з'являється на світ
Чому кріт не з'являється на світ
У кротихи<br /> Сталось лихо,<br /> І кротиха<br /> Плаче тихо<br /> У норі<br /> Від світання<br /> Й до зорі.<br /> У кротихи<br /> Любий кротик —<br /> Чорна шубка,<br /> Чорний ротик—<br /> Розлінився<br /> В самий край:<br /> Не виходить<br /> Навіть в гай.<br /> У оселі,<br /> На постелі,<br /> Загорнувшись<br /> В кожушини,<br /> До полудня<br /> Спить дитина.<br /> А як встане,<br /> То в постіль<br /> Просить в мами<br /> Хліб і сіль,<br /> Борщ з грибами<br /> Та кисіль.<br /> Ну, а мама,<br /> Так, як мама,—<br /> Сипле в миску<br /> Борщ з грибами,<br /> Крає хліб,<br /> Несе кисіль<br /> Не до столу,<br /> А в постіль,<br /> Та й говорить<br /> До дитини:<br /> — Ти б хоч вмився,<br /> Любий сину,<br /> Хоч промий<br /> Свої очиці,<br /> Я подам тобі водиці,<br /> Не з криниці,<br /> А тепленької<br /> З горнятка,<br /> Вмийсь хоч лапкою,<br /> Дитятко...—<br /> А дитина<br /> Позіхає,<br /> Ліньки спину<br /> Вигинає:<br /> — Я вмиватися<br /> Не хочу,<br /> Бо біда,<br /> Як зайде вода<br /> У очі.-<br /> Та й бере<br /> У мами горщик,<br /> Де парує<br /> Свіжий борщик.<br /> Так і жив<br /> Собі в оселі,<br /> Так і їв<br /> Собі в постелі.<br /> Мамин кротик—<br /> Чорна шубка,<br /> Чорний ротик.
От пройшло<br /> Із пару літ,<br /> Із дитятка<br /> Виріс кріт.<br /> В нього вже<br /> Не лапки—лапи,<br /> Розчепірились,<br /> Мов краби,<br /> І не шубка<br /> В нього— шуба,<br /> І не зубки —<br /> Добрі зуби,<br /> Тільки зменшились<br /> Очиці<br /> Без вмивання,<br /> Без водиці.<br /> Та не журиться<br /> Цим кріт,<br /> У оселі<br /> На постелі<br /> Поїдаю чи обід...
Але якось<br /> Восени<br /> Забажав кріт<br /> Свіжини.<br /> Він почув,<br /> Як угорі<br /> Біля самої<br /> Нори<br /> З груші<br /> Сипались грушки,<br /> Та не в рот,<br /> А у город.<br /> Кріт послав би<br /> Рідну маму<br /> За грушками-<br /> Гниличками,<br /> Та, на лихо,<br /> Мама саме<br /> Подалася<br /> За грибами.<br /> Кріт вертівся,<br /> Кріт крутився<br /> На постелі:<br /> Можна б вийти<br /> Із оселі<br /> Замість мами<br /> За грушками,<br /> Та не хочеться<br /> Кротові<br /> Підійматись у діброву,—<br /> Це ж турбота,<br /> Це ж робота,<br /> Це ж згинатись,<br /> Розгинатись,<br /> Це ж, дивися,<br /> Ненароком<br /> Попаде росиця<br /> В око.<br /> От аби у добру пору<br /> Закотилась<br /> Грушка в нору,<br /> Мав би кріт<br /> Собі обід.<br /> А тим часом<br /> Чує кріт —<br /> Підвело йому<br /> Живіт.<br /> Каже кріт собі під ніс:<br /> — Доведеться<br /> Йти у ліс.<br /> Принесу мішок<br /> Грушок,<br /> При несу я сам у дім,<br /> Сам помию,<br /> Сам поїм.—<br /> Кріт озувся,<br /> Одягнувся,<br /> Взяв під руку<br /> Шапку-бирку<br /> Та й посунувсь<br /> З ліжка в дірку.<br /> От і виліз<br /> Кріт на світ,<br /> Крадькома<br /> На сонце — глип,<br /> Та й очицями<br /> Кліп-кліп<br /> І від променя<br /> Осліп.<br /> Кріт скоріш<br /> Без шапки-бирки<br /> Опустився<br /> В рідну дірку.<br /> З того часу<br /> Більше кріт<br /> Не з'являється<br /> На світ.<br /> Він літує<br /> І зимує<br /> У норі,<br /> Тільки шапку<br /> Залишає угорі.