Коби я був Дунаєм,<br />
Не плив би я на море,<br />
Но плив би-м руським краєм<br />
Помежи сині гори.

Чому? — ти мня питаєш.<br />
Як можна так питати!?<br />
Либонь же, ти не знаєш,<br />
Як мило там тривати!

Барвінок там ся стелить,<br />
Ярлиця зеленіє.<br />
А господь ся веселить,<br />
А сонце з неба гріє.

Чому, ти хочеш знати,<br />
Чому там сонце світить?<br />
Як можна так питати!? —<br />
На бравінкові квіти.<br />
_______________________________

Коби я був барвінком,<br />
Не цвів би я у гаю,<br />
Но цвів би я, де знаю.<br />
Не знаєш? — за зарінком.

Чому? — ти мня питаєш.<br />
Або ти ще дитина?<br />
Не знаєш? — там хатина<br />
Під явором. Не знаєш?

Там дівка ходить в зілю<br />
Та й зілесенько поле, —<br />
Ой доле ж моя, доле,<br />
За ню я ся застрілю!

Чому, чому, небоже? —<br />
Або ж я, браття, знаю,<br />
Чому я ї кохаю,<br />
А вна мене не хоче!?