Ой бурлака молоденький<br />
На чужу чужину<br />
Вийшов слави залучати,<br />
А ліг в домовину…

Він з надіями святими<br />
Вийшов рано з дому,<br />
І прослалась довга стежка<br />
Йому, молодому.

Ой прослалась довга стежка,<br />
Стежка непробита<br />
І колючими тернами<br />
Аж до краю вкрита.

Він пройти її всю думав,<br />
З неї не звернути,<br />
А навіки в домовині<br />
Довелось заснути.

І сховала домовина<br />
Горді поривання,<br />
Всі надії молодії,<br />
Всі його бажання.

І не друзі, а чужії<br />
На чужій чужбині<br />
Понесли його в дубовій<br />
Вбогій домовині.

Не гукнули самопали,<br />
Ані гаківниці,<br />
Як несли його ховати<br />
У новій світлиці.

Не гукнули, як бувало,<br />
Голосні гармати,<br />
Як поклали молодого<br />
В новій хаті спати.

Не лунала його слава<br />
Скрізь по Україні,<br />
І його забули люди<br />
В темній домовині…

1882