Чи спекота,<br />
А чи сльота,<br />
Чи дрібен дощик сіє,—<br />
Бригаду в поле Гнат веде,<br />
Як третій півень піє.

Ніхто, ніхто їй лад не дасть,<br />
Крім парубчини Гната!<br />
Накаже людям бригадир:<br />
— Тут — сіять, там — орати;

На трактористів позирне<br />
Веселим чорним оком:<br />
— Дивіться, друзі, не лишіть<br />
Огріхів ненароком!

Пшениця в Гната — отака!<br />
І жито рясно родить,<br />
Бо любить землю бригадир,<br />
Бо щирим серцем робить.

Хлопчини в нашому селі<br />
Нема йому під пару:<br />
По сорок центнерів зерна<br />
Збирає Гнат з гектара!

Це на пуди<br />
Переведи,—<br />
Не злічиш ти ніколи,<br />
Аж доки трохи не підріс<br />
Та не пішов до школи!