Битий небитого повезе.
Так і не навпаки!
Так, бо коли, як у казці все,
значить, ще є казки. Доки ще ватерка палахтить
й люлькою дід пахтить,
доки мете хоч така зима,
сядемо кружкома. Чом же похнюпився наш кавкар,
дідо-всевідо наш?
Денно і нощно його товар
оберігає страж. Ні, не товар, ні, не ремесло!
Без вікон, без дверей
вижив наш дух, бо його живло — віра сліпих людей. Радуйся, діду! Старче, присядь, знову нам розкажи,
як брали штурмом злу непроглядь
вічні Іван і Жид. Сходьтеся, дітки, в коло тісне.
Згибіє зло земне —
ватра (на всій землі) спалахне,
й добрий дідусь почне.