Переселенське село Капітонівка розляглося серед похилих увалів Сіхоте-Аліню. Важко дістався капітонівцям перший хліб: замучили важке корчування, мошва та затяжні літні дощі, але люди полюбили відвойовану у лісу землю, навчилися брати на ній багаті врожаї сої, стали жити заможно. Особливо вільно почувалися мисливці. Тракторист Рощев під час збирання врожаю й оранки на зяб возив за сидінням цен...