Того вечора вона принесла<br />
до нас мисочку грибів.<br />
Тихо поставила на лаві. —<br />
Просив зварити вчора…<br />
Не діждав їсти…

Ти любив гриби, Василю?<br />
Мабуть, що любив.<br />
Там, де тебе вбили,<br />
Вартою — гриби.

Я іду, збираю,<br />
Раптом — ти стоїш…<br />
Вітер над борами<br />
Сни проніс чиїсь.

Сни в безсонні ночі,<br />
Сни в бездонні дні, —<br />
Афини — це ж очі,—<br />
Гомониш мені.

Кров пішла в ожини,<br />
У глоди сплила.<br />
Не один чужинник<br />
Вмер від їх жала…

Голубі та сиві<br />
Ягоди сумні.<br />
Твердості, Василю,<br />
Сили дай мені.

Мовили ялиці,<br />
Мовили дуби:<br />
На міцних грибницях<br />
Вік ростуть гриби.