Балада про боротьбу
Балада про боротьбу
Серед згарків свічок та вечірніх молитв,<br /> Серед різних трофеїв, солдатських байок<br /> Жили діти книжкові, не знаючи битв,<br /> Нудячись від перших дитячих поразок.
Дітям завжди невладний<br /> Їх дитячий день і час —<br /> Тому ми бились відважно,<br /> І до смертних образ.
Матері нам латали<br /> Штани та сорочки,<br /> А ми книжки ковтали<br /> До останньої строчки.
Прилипало волосся до наших лобів,<br /> Серце наше німіло від красивих фраз,<br /> І п'янив наші голови дух боротьби,<br /> З сторінок заяложених сходив на нас.
Намагались збагнути —<br /> Ми, що воєн не знали,<br /> Не плекали салюти<br /> І фортеці не брали.
Таїну слів "наказ",<br /> Та радість кордонів,<br /> Сенс атаки та грязь<br /> Бліндажів та окопів.
А в киплячих котлах тих боїв або смут<br /> Скільки вражень для наших маленьких мозків!<br /> Ми на зрадників роль, боягузів, іуд<br /> Відбирали в дитинстві своїх ворогів.
І злодійським слідам<br /> Не давали застигти.<br /> Найчудовіших дам<br /> Обіцяли любити.
Друзів щоб заспокоїть,<br /> Які вірять в тебе,<br /> Ми на ролі героїв<br /> Обирали себе.
Довго в мріях не можна перебувати:<br /> Вік короткий гульні — одне лихо навкруг!<br /> Спробуй мертві застиглі долоні розжати,<br /> Або зброю підняти, що випала з рук.
Тим мечем вбий одну<br /> Чужу зброю потому, —<br /> Й зрозумієш ціну, —<br /> Що почому, почому.
Розберись — ти байбак,<br /> Боягузу — рідня<br /> І попробуй на смак,<br /> Яка є боротьба.
Якщо поруч впаде твій поранений брат,<br /> І ти будеш картати постійно себе,<br /> Він зустрів свою смерть як солдат,<br /> І жаліти, що вбили його — не тебе.
Зрозумій, що пізнав,<br /> Відділив, відшукав<br /> За оскалом забрал, —<br /> Бо це смерті оскал! —
Зло й брехня — подивись,<br /> Їх обличчя — брутальні,<br /> І позаду завжди —<br /> Труни й крик вороння.
Якщо батьківський меч тобі служить без втоми,<br /> І сльози солоні на свій вус намотав,<br /> Якщо в страшнім бою відчув — що почому, —<br /> Ти в дитинстві належні книжки прочитав!
Якщо м'ясо з ножа<br /> Ти не їв, чи з шампура,<br /> Себе "крайнім" вважав<br /> І беріг свою шкуру,
В боротьбу не вступав<br /> Із підлотою світу усього —<br /> Ти життя не пізнав,<br /> Був йому ні до чого!
© Микола Попов. Переклад, 2009