1.

будувати себе одиноким кретином<br />
на підмурках всеядности

гріх самоти

не возводить а спалює те що нести<br />
не зміє народжена з ласки дитина

я повинен забути сльозу осетина<br />
що тікає за вітром з воланням пусти<br />
меж волокнами зради в щілині фестин<br />
помирає остання моя палестина

лицар чести закутий во трунву нудьги<br />
уклякаю на світло а ви галикайте<br />
у соборах своїх безімнних могил

але карти на стіл бо сподобали карти<br />
білу мерію криці ілюзію спарти<br />
і ніяким ослом не потоптаний пил

2.

синці під вікнами

синці

меж олов'яними синами<br />
кролі залишилися з нами<br />
як янголи на патиці

то вилиці

а гаманці

набиті чесними дарами<br />
і в підмурівках сеї драми<br />
прогризли істину корці

надходить гаспидна пора<br />
червоні цяточки латини<br />
лягли на горду пектораль

я нагодую півдитини<br />
а пруст запросить на хрестини<br />
або до ющенка на баль

3.

пробачте я не помирав<br />
я просто ниів у закутку<br />
я просто знав що ліліпутку<br />
перелопатив бакалавр

я просто буде мало знав<br />
про цю петицію фортуни<br />
в рядках тринадцятої руни<br />
закодувався мій конклав

тож йосипе перехрести<br />
і плюнь во скопище занудне<br />
і видихни цей нашатир

бо з брустурів чужої рудні<br />
агамемнони ополудні<br />
не трахнуться…

4.

і безпристрастіє твоє<br />
тобі воздасться як нікому<br />
у камізелику вузькому<br />
надходить істинний клієнт

який чудовий шансоньє<br />
налив причастіє зо споду<br />
ясновельможний шубер глоду<br />
глисті пошану воздає

я повертаюсь але вже<br />
киртина яблуко порила<br />
і прикидається вужем

у пазуху сховавши крила<br />
ласує опівнічний джем<br />
і усміхається

горила