Рідкісні рослини, що культивуються в ботанічних садах, перенесені в інші сприятливі для них місця, утворюють новий, штучний ареал. Сосна ельдерська, приміром, росла колись лише на невеликій площі в гірських лісах Східного Закавказзя на висоті близько 500 метрів над рівнем моря. Дерево це красиве та ще й засухостійке. Отож і вирішили використати сосну ельдерську при залісненні сухих гірських схилів на півдні нашої країни. Ботанічні сади півдня СРСР з успіхом культивують її і інтродуку-ють для створення культурних лісів на голих схилах Азербайджану, Східної Грузії, Вірменії, Криму. Потрапила вона й до країн Близького Сходу. Так само з'явився у південній смузі СРСР та в усіх країнах Європи грецький горіх, що ріс раніше лише на схилах Ферганського, Чаткальського і Гіссарського хребтів у Середній Азії. Великі справи може творити людина. Дрібними видаються сьогодні "сім чудес світу" (навіть разом узяті!) у порівнянні з успіхами нашої цивілізації в освоєнні космосу чи використанні ядерної енергії. І, безумовно, людство може і повинно зробити все, щоб зберегти природу. Земля людей немислима без тваринного і рослинного світу, адже в біологічному аспекті людина — також "деталь" екологічної системи... "Червона книга" — складова частина великої боротьби людей за чистоту оточуючого середовища, збереження флори і фауни, як неоціненних скарбів, національного багатства народів. Боротьба за чисте повітря, за рослинний світ, без якого не існувало б життя на планеті, така ж актуальна, як піклування людей про збереження миру, відвернення руйнівних воєн. Рослини безмовні, та щораз голосніше лунає над Землею голос вчених, політичних і громадських діячів на їх захист.
Відомий український радянський ботанік В. І. Чопик в унікальній книзі-довіднику "Рідкісні і зникаючі рослини України" взяв за епіграф слова письменника-енімаліста Джеральда Даррела: "Пам'ятайте, що у рослин і тварин немає депутатів, їм .нікому писати і скаржитись, за них нікому заступитись, крім нас, людей, які разом з ними заселяють цю планету". Хіба не так?
ЯК ПОБУДОВАНА
КНИГА
"ЗНАЙ, ЛЮБИ, БЕРЕЖИ"
Для зручності користування в "Червоній книзі УРСР", як і в усіх "Червоних книгах" (надалі їх іменуватимемо Природоохоронними), назви рослин подаються в алфавітному порядку. Науковий документ не потребує детального опису будови рослини, її біології, місця у філогенетичній системі тощо. "Червона книга" розрахована на спеціалістів, а їм достатньо назви ботанічного об'єкта і його приналежності до певної групи рослин. Тому тут наводяться тільки назви порядку й родини, до яких належить вид. Інша річ — науково-художня книга. Вона адресується широкому колу читачів, і головне у ній — опис виду, доповнений кольоровою ілюстрацією. Дуже часто назва рослини, занесеної до "Червоної книги", мало про що говорить читачеві, не обізнаному з тонкощами ботанічної науки. Йому цікаво, мабуть, дізнатися, що рідкісний або зникаючий вид належить до групи рослин, які він, виявляється, добре знає. Тому перед описанням виду, занесеного до Природоохоронної книги, йде розповідь про родину, до якої він належить.
Так побудована й книга "Знай, люби, бережи". Родини, до яких належать рослини, занесені до "Червоної книги УРСР", подані за систематичним принципом згідно філогенетичної системи, що визначає їх місце у загальній системі рослинного світу. Райони поширення видів вказані у тексті.
Кожен вид виділений в тексті окремо і ілюстрований кольоровим малюнком. Обов'язково зазначається статус (правове положення) рослини, П поширення, місце зростання (екологія), причини зміни чисельності, спроби введення в культуру, вжиті заходи щодо охорони, додаткові заходи, необхідні для дальшого збереження виду, його причетність до всесоюзної Природоохоронної книги. Усі ці відомості взято з "Червоної книги УРСР". Назва виду подається українською мовою. У кінці книги вміщено алфавітний покажчик рослин в порядку їх розміщення в Природоохоронній книзі республіки ще й російською та латинською мовами. Там же вказані й сторінки, на яких описаний вид.
Описання певних груп рослин та кожної з них зокрема здійснено переважно за В. І. Чопиком, Б. В. Заверухою, Л. С. Бєлоусовою, Л. В. Денисовою, С. В. Нікітіною. Відомості про будову, типи і форми підземних і надземних частин рослин (коріння, стебел, листків, квітів, плодів тощо) подаються на таблицях-додатках. Мета книги "Знай, люби, бережи" — допомогти юним читачам познайомитися з рослинами, занесеними до "Червоної книги УРСР", усвідомити необхідність їх збереження, пробудити у школярів прагнення активно "берегти природу, охороняти її багатства", як це записано в Конституції СРСР.
Автор висловлює при цьому вдячність науковцям, працями яких він користувався при створенні книги. Список літератури допоможе допитливому читачеві глибше ознайомитися з проблемою охорони рослинного світу
ПОРЯДОК ПЛАУНИ
РОДИНА ПЛАУНОВІ
...Зовсім розперезалися відьми на селі: там, дивись, корову подоїли, там жито покрутили, там воду з криниці забрали... Спасу од них не стало. Що робити? Зібралися люди гуртом, вирішили війну оголосити нечистій силі. Та як піймати злодійок? Довго думали-гадали, аж поки не промовив один з наймудріших дідів:
— Місце знаю, де збирається нечисть!
Як смеркло, повів дід парубків до лісу. Біля великої галявини спинилися. Поки йшли, місяць на небі виткався, та такий ясний, що все довкола видно як на долоні. Сховалися під ялиною. У парубків аж долоні сверблять, всидіти не можуть. А відьом немає. Вже як світати стало, до діда усі:
— Де ж вони?
Той кахикнув і мовив розважливо:
— Не те вона й нечиста сила!
— А звідки ви, діду, про відьом дізналися? Чи, може, заодно з ними? — вже на кпин бере котрийсь старого.
Мовчки вийшов дід на галявину. Хлопці за ним. Легенький туманець осідає на верес, блищить всіяне росою павутиння, жовтіють голівки плауна.
— А погляньте, як тут плаун росте,—обвів дід рукою галявину.— Чом не місце для відьом?
— Справді коло якесь,— зблід дехто із сміливців, побачивши, що стоять вони у колі із заростей плауна.— Так ось воно яке — "відьмине коло"?
— Та ви не бійтесь,— хитро усміхнувся до парубків старий,— злякалися, мабуть, відьми сили вашої...