Отже, як виглядає, поки що мізерно мало ознак того, що режим має намір визнати своє минуле і дозволити людям знати всю правду. Для тих, хто сподівається, що радянська система може еволюціонізувати і стати менше прив'язаною до своїх догм, першим кроком було б, принаймні, визнання того, що дійсно сталося у 1930–1933 рр. Це, звичайно, стосується й інших, досі не розкритих "білих плям" радянської історії. Причому це визнання і відшкодування втрат жертвам трагедії — питання не лише моралі. Доки не буде визнано хибність усієї аграрної політики, сільськогосподарське виробництво СРСР і далі працюватиме зі шкідливими наслідками. Якби радянське керівництво було б готове розпрощатися, після стількох років невдач, зі своїми забобонами у цій сфері, можна було б сподіватися, що тягар інших його ідеологічних переконань і особливо тягар невиліковної ворожості до інших ідей, а на світовій арені — до держав, заснованих за іншими принципами, міг би поступово зменшуватися.
Тим часом ми й досі, здається, бачимо підтвердження слів, сказаних Берком два століття тому: "Саме ця дегенеративна пристрасть знаходити найкоротші шляхи і приманювати на них інших, а також якісь незначні вигоди з цього, створили в численних частинах світу уряди з деспотичною системою правління… за якої брак мудрості компенсувався брутальною силою. Вони нічого на тому не виграли… труднощі, які вони може й оминули, але не позбавилися, зустрічають їх знову; вони лише збільшуються та множаться".
Цілком ясно, що терором, спрямованим проти селянства, не вдалося добитися покращень у сільському господарстві, обіцяних теорією. Водночас придушення прагнень українців до національної незалежності було лише тимчасовим. І це справа далеко не місцевого масштабу — якщо слово "місцевий" можна вжити до нації, що налічує понад п'ятдесят мільйонів. Кращі представники навіть самої Росії — Андрій Сахаров і Олександр Солженіцин — наполягають на тому, що Україна має дістати право сама вибирати своє майбутнє. А поза тим проблема вільної України є або повинна бути одним із ключових моральних і політичних питань длявсього світу в цілому.
Роздуми над цим майбутнім не є завданням нашої книги. Зареєструвати й якомога повніше висвітлити події, що стосуються обраного періоду, — такий обов'язок цілком достатній для історика. І все ж, доки немає можливості серйозно дослідити ці події в країні, де вони трапилися, вони жодним чином не стають частиною минулого, а, навпаки, залишаються дуже актуальним питанням, яке слід брати до найпильнішої уваги.
Список основних джерел
Abramovich R. The Soviet Revolution. New York, 1962.
Ammende E. Human Life in Russia. London, 1936.
Anderson P. People, Church and State in Modern Russia. New York, 1941.
Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the US. 1961. Vol. 9.
Antonov-Ovseenko A. The Time of Stalin. New York, 1981.
Armstrong J. The Politics of Totalitarianism. New York, 1961.
Akinson D. The End of the Russian Land Commune. Stanford, 1984.
Avtorkhanov A. The Reign of Stalin. London, 1955.
Barmine A. One Who Survived. New York, 1945.
Baykov A. The Development of the Soviet Economic System. Cambridge, 1946.
Beal F. Word from Nowhere. London, 1938.
Borys J. The Russian Communist party and the Sovietization of Ukraine. Stockholm, I960.
Borys J. The Sovietization of the Ukraine. Edmonton, 1980.
Brueder in Not: Dokumente der Hungersnot. Berlin, 1933.
Carr E. The Bolshevik Revolution. New York, 1950. Vol. 1–2.
Chamberlin W. Russian Iron Age. Boston, 1934.
Chamberlin W. The Ukraine: A Submerged Nation. New York, 1944.
Cohen S. Bukharin and the Bolshevik Revolution. Oxford, 1980.
Crossman R. (ed.). The God That Failed. London, 1950.
Dallin D, Nicolaevsky B. Forced Labor in the Soviet Union. London, 1948.
Davies R. The Socialist Offensive: The Collectivization of Soviet Agriculture, 1929–1930. Cambridge (Mass.), 1980.
Davies R. The Soviet Collective Farm, 1929–1930. Cambridge (Mass.), 1980.
Deutscher I. Stalin. London, 1949.
Deutscher I. The Prophet Outcast. Oxford, 1963.
Eddy Sh. Russia Today: What We Can Learn From It. New York, 1934.
Experiences in Russia, 1931. Pittsburgh, 1932.
Fainsod M. Smolensk under Soviet Rule. Cambridge (Mass.), 1958.
Fisher H. Famine in Soviet Russia 1919–1922. New York, 1927.
Fisher M. My Lives in Russia. Nev York, 1944.
Fitzpatrick Sh. (ed.). Cultural Revolution in Russia. Bloomington, 1978.
Fitzpatrick Sh. Education and Social Mobility in the Soviet Union, 1921-34. Cambridge, 1979.
Gerson L. The Secret Police in Lenin's Russia. Philadelphia, 1976.
Grigorenko P. Memoirs. London, 1983.
Grossman V. Forever Flowing. New York, 1972.
Heller M., Nekrich A. L'utopie au pouvoir. Paris, 1982.
Heller M., Nekrich A. Utopia in Power. London, 1986.
Hindus M. The Great Offensive. New York, 1933.
Hubbard L. The Economics of Soviet Agriculture. London, 1939.
Jasny N. The Socialized Agriculture of the USSR: Plans and Performance. Stanford, 1949.
Jasny N. Soviet Economists of the Twenties. Cambridge, 1972.
Kalynyk O. Communism the Enemy of Mankind. London, 1955.
Karcz J. The Economics of Communist Agriculture. Bloomington, 1979.
Kattner F., Kulchucka L. The USSR Population Census of 1926: A Partial Evaluation // U. S. Bureau of Census, International Population Report. P 95. P. 50. Oct. 1957.
Khrushcev Remembers. Boston, 1970.
Khrushcev Remembers: The Last Testament. New York, 1976.
Koestler A. The Yogi and the Commissar. New York, 1946.
Kolasky J. Two Years in Soviet Ukraine. Toronto, 1970.
Kopelev L. The Education of a True Believer. New York, 1977.
Kostiuk H. Stalinist Rule in the Ukraine: A Study of the Decade of Mass Terror 1929–1939. London, 1960.
Kravchenko V. I Chose Freedom. New York, 1946.
Leggett G. The Cheka. Oxford, 1981.
Leonhard W. The Child of the Revolution. Chicago, 1958.
Lewin M. Political Undercurrents in Soviet Economic Debates. Princeton, 1974.
Lewin M. Russian Peasants and Soviet Power A Study of Collectivization. London, 1968.
Lipper E. Eleven Years in Soviet Prison Camps. London, 1951. Livre Blanc sur les camps de concentration sovietiques. Paris, 1951.