Три мушкетери

Сторінка 198 з 200

Олександр Дюма

149

Корпія — перев'язочний матеріал, який використовували замість вати; нитки, що їх щипали з бавовняного шмаття.

150

Вольт — повільний коловий поворот коня під час їзди. Курбет — стрибок верхового коня з підігнутими передніми ногами.

151

Марк Юній Б рут (85–42 до н. е.) — римський політичний діяч, прихильник аристократичної республіки; в 44 році до н. е. разом зі своїм другом Кассієм очолив змову проти Юлія Цезаря і взяв участь в його вбивстві.

152

Геральдика — допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби.

153

Генеалогія — допоміжна історична дисципліна, що вивчає походження, родинні та інші зв'язки відомих (здебільшого дворянських) родів.

154

Схоластика — напрям релігійної філософії, що панував за Середньовіччя; система штучних, відірваних од життя умоглядних догматичних положень, покликаних обгрунтувати й захистити богослов'я.

155

Сьома заповідь Божа — "не чини перелюбу". Одна з десяти біблійних заповідей, тобто морально-релігійних приписів, що їх власноручно накреслив Бог на кам'яних скрижалях (плитах) і вручив пророкові Мойсею на горі Синай.

156

Пітер-Пауль Рубенс (1577–1640) — великий фламандський живописець; на багатьох його картинах зображені сатири (персонажі давньогрецької міфології, неодмінні учасники свята збору винограду).

157

Сомнабулізм — особливий вид розладу свідомості, порушення сну.

158

Дандоло — венеціанський рід доби середніх віків і Відродження; багато представників цього роду стали дожами (довічними виборними правителями) Венеції — міста на північному сході Італії, яке, приєднавши в середні віки ряд територій, стало великою морською державою.

159

Монморансі — один із найзнатніших герцогських родів Франції, що вів свій родовід з X століття.

160

Мінерва — в римській міфології дочка Юпітера, богиня мудрості, покровителька ремесел і мистецтв; Мінерву ототожнювали з Афіною Палладою (переможницею), однією з головних богинь грецької міфології.

161

Дукатон — старовинна дрібна монета, одна шістдесята частина дуката (від пізньолатинського ducatus — герцогство) — срібної, пізніше золотої монети, вперше випущеної в Італії в 1140 році і згодом поширеної в західноєвропейських країнах як грошова одиниця найвищої проби.

162

Буцефал — кінь Александра Македонського (356–323 до н. е.), видатного полководця й державного діяча стародавнього світу.

163

Згадується епізод із популярної французької середньовічної рицарської поеми "Чотири сини Емона" (або "Рено де Монтобан"), в якій розповідається про чотирьох братів, непокірливих васалів Карла Великого.

164

Згадується персонаж казки відомого французького письменника Шарля Перро (1628–1703) "Синя борода".

165

"Erat, est, fuit" — "Було, є, буде" (лат.).

166

Великий Могол — титул правителя імперії Великих Моголів в Індії в 1526–1858 роках, початок якій поклав Захітеддін Мухаммед Бабур (1485–1530), ферганський феодал-мусульманин, класик староузбецької літератури, нащадок Тимура (1336–1405), середньоазіатського правителя й полководця, відомого в Європі під іменем Тамерлан.

167

Спартанці — громадяни Спарти (міста-держави в Стародавній Греції), жителі якої з дитинства виховувалися в суворих умовах і привчалися до витривалості й подолання труднощів; в переносному розумінні — люди, які обмежують свої потреби лише найнеобхіднішим, виявляють терплячість і витривалість у важких умовах.

168

За давньогрецькими переказами, Іпполіта, сина міфічного засновника Афінської держави Тезея, покохала його мачуха Федра; знехтувавши її кохання, Іпполіт став жертвою гніву бога моря Посейдона, якого підбурила проти пасинка сама Федра; перелякані морським чудовиськом, коні Іпполіта кинулись разом зі своїм хазяїном з урвистого берега в морську безодню.

169

Крилас (від старогр. klлros) — підвищення в храмах перед олтарем для читців та півчих.

170

"Mea culpa" — "Моя провина" (лат.).

171

Субретка — у старовинних комедіях — спритна, пустотлива покоївка, втаємничена в усі секрети своєї пані.

172

Креатура — ставленик впливової особи, слухняний виконавець її волі.

173

Бассет, гальбік — картярські ігри.

174

Карбункул — коштовний камінь.

175

Фут (від англ. foot — ступня) — приблизно 30 сантиметрів.

176

"Epulae epularum" — "Бенкет бенкетів" (лат.).

177

Луцій Ліциній Лукулл (бл. 117 — бл. 57 до н. е.) — римський політичний діяч і полководець; збагатившись під час численних воєн, вражав сучасників марнотратством та пишністю бенкетів. Звідси вираз "лукуллів бенкет".

178

Йдеться про п'єсу великого французького драматурга, актора і режисера Жана-Батиста M ол ьєра (1622–1673) "Скупий", написану в 1668 році; її головна дійова особа — скупий багатій Гарпагон.

179

Пуритани — прихильники кальвінізму в Англії та Шотландії XVI–XVII століть; те саме, що гугеноти у Франції. Представники Торгової буржуазії та заможних землеробів, пуритани були ворогами абсолютизму; в побуті проповідували фанатизм, нетерпимість до розкошів, аскетизм. У переносному значенні — люди суворих моральних приписів.

180

Шербет — східний прохолодний напій із фруктових соків.

181

Цирцея — в давньогрецькій міфології німфа (божество в образі жінки), підступна чарівниця. В поемі Гомера "Одіссея" розповідається, як за допомогою чарівного напою вона перетворила супутників Одіссея на свиней; в переносному значенні — жінка-чарівниця.

182

Полікрат (пом. 522 до н. е.) — правитель Самосу, держави-острова в Егейському морі. Давньогрецький історик Геродот (бл. 484 — бл. 425 до н. е.) переказує легенду про те, що на схилі літ, бажаючи уникнути нещастя в майбутньому, Полікрат вирішив одкупитися від долі малою жертвою і кинув у море свій коштовний перстень, але незабаром йому принесли рибу, що, як виявилось, проковтнула цей перстень. Згодом Самос захопили вороги, а самого Полікрата убили.

183

Кавалькада — група вершників, що їдуть разом.

184

Рішельє надавав великого значення театрові й прагнув поставити його на службу своїй політиці. З цією метою він виділяв субсидії для утримання авторів, які під його керівництвом готували п'єси для постановок, а також, вважаючи себе письменником, сам намагався писати трагедії. "Мірам" — одна з трагедій Рішельє.