Третя рота

Сторінка 79 з 85

Сосюра Володимир

2. Цензор Дмитрій Михайлович (1877—1947) — російський радянський поет. Свої твори друкував із 1894 р., в 1905— 1907 pp. — в нелегальній пресі.

3. Фофанов Костянтин Михайлович (1862—1911)—російський поет.

4. Дон-Жуан — герой старовинної іспанської легенди; людина, яка все своє життя проводить у любовних пригодах. Дон-Жуан став персонажем багатьох творів світової літератури, в тому числі драми Лесі Українки "Камінний господар".

5. "Милый, милый, смешной дуралей!" — рядок із вірша С. Єсеніна.

6. Єсепін Сергій Олександрович (1895—1925) — російський радянський поет. В. Сосюра переклав десять .віршів С. Єсеніна ("Береза", "Пороша", "Жебрачка", "Пісня про собаку" та ін.).

7. ...не любив читати Толстого. — Очевидно, йдеться про твори Л. М. Толстого, що були складними для сприйняття юнаком В. Сосюрою. Пізніше, і особливо в післявоєнний час і останні роки свого життя, поет по-новому перечитував класиків світової літератури, і твори Л. М. Толстого викликали його захоплення.

8. Шерлок Холмс — герой оповідань англійського письменника Копан-Дойля (1859—1930), освічений сищик (детектив), який розкривав злочини шляхом логічного аналізу, співставляючи різні, навіть такі, що здаються незначними, ознаки злочину.

XXIX

1. Плюшкін — один із героїв поеми М. В. Гоголя "Мертві душі" (1842), поміщик-скнара, скупердяйство якого стало манією. "Плюшкінство" — синонім хворобливої скупості.

XXX

1. А німці вже захопили Харків. —У квітні 1918 p. Харків загарбали німецькі окупанти. Місто визволили червоні війська 3 січня 1919 p.

XXXI

1. ...гетьманська варта після розгону німцями Центральної Ради. — 29 квітня 1918 p. німецькі окупанти розігнали Центральну раду, замінивши її маріонетковим "урядом" на чолі з колишнім царським генералом П. П. Скоропадським, правління якого у квітні-грудні 1918 p. увійшло в історію під назвою "гетьманщини".

2. Олесь Олександр (справжнє прізвище — Кандиба Олександр Іванович; 1878—1944) — український поет.

3. Вороний Микола Кіндратович (1871—1942) —український радянський поет, театрознавець, перекладач (переклав українською мовою "Інтернаціонал". "Марсельєзу", "Варшав'янку").

XXXIII

1. "Артишок" — прізвисько, що походить від назви рослини родини складноцвітих — артишок, поширеної в країнах Середземномор'я і на Канарських островах. Культивується в СРСР і на Україні як овочева культура.

XXXV

1. ...тримає фронт проти дончаків... — Йдеться про автономну Донську область, утворену після контрреволюційного заколоту заможного донського козацтва, очолюваного генералом Каледіним.

2. Кащенко Андріан феофенович (літературні псевдоніми — І. Тертишний, А. Будій; 1858—1921) — український письменник, в історичних повістях і романах якого висвітлено історичне минуле України., зокрема історію козацтва.

3. Цум вафен — до зброї (нім.).

4. Це ті, що в січні 1918 року розстріляли в Києві червоний "Арсенал"... — Йдеться про придушення в січні 1918 p. збройного повстання робітників і революційних солдатів Києва проти Центральної ради. Центром повстання був завод "Арсенал".

XXXVI

1. Потьомкін Григорій Олександрович (1739—1791)—російський державний і військовий діяч, генерал-фельдмаршал, князь. Був фаворитом і найближчим помічником імператриці Катерини II; з його ініціативи зруйновано Залорозьку Січ. Епізод, описаний В. Сосюрою із полоненим us щадком Потьомкіна, згодом був використаний поетом у лі ричній баладі "Перстень" (1926).

XXXVII

1. НЕП (нова економічна політика) — економічна політик. КПРС і Радянської держави в перехідний період від капі талізму до соціалізму, запроваджена на основі рішені Х з'їзду РКП (б) (1921 p.). Основу непу становили: заміні продрозверстки продподатком, допущення вільної торгівл при регулюванні її органами Радянської влади, здача в орен ду частини дрібних державних підприємств приватним осо бам, дозвіл на організацію невеликих приватних підприємств допущення в певних межах оренди землі та ін.

2. Ми співали "Чумака".народну чумацьку пісню,

3. Петлюра Симой Васильович (1879—1926) — один із керівників української буржуазно-націоналістичної контр революції; із лютого 1919 p. — голова Директорії.

4. "Плуг" — спілка українських радянських селянськм письменників, що існувала в 1922—1932 pp. (в 1931 р. "Плуп було переименовано на Спілку пролетарсько-колгоспних письменників).

5. Мазепинський полк — гайдамацький полк війська С. В. Петлюри, що носив ім'я гетьмана Мазепи Івана Степановича (1644—1709).

6. Гайдполк — гайдамацький полк.

7. ...ліві есери — дрібнобуржуазна політична партія в Росії, яка сформувалася в кінці 1917 p. з лівого крила партії есерів. Ліві есери входили до складу Радянського уряду, користувалися довір'ям частини трудового селянства і мали угоду з більшовиками. Влітку 1918 р. стали на контрреволюційний шлях. На Україні ліві есери підтримували деиікіиську і петлюрівську контрреволюцію.

8. Махно Нестор Іванович (1889—1934) —один із керівників дрібнобуржуазної контрреволюції на півдні України в роки громадянської війни, анархіст. В 1921 p. втік у Румунію. В. Сосюра написав поему "Махно" (близько 1924 p.), що не збереглася; описує ного втечу за кордон у поемі "Розстріляне безсмертя" (1960).

9. Чингал — кинджал.

XXXVIII

1. Карпом — караульне помешкання.

2. ...жмут "українок"... — очевидно, йдеться про паперові гроші.

XXXIX

1. Січові стрільці — військові формування контрреволюційної Центральної ради і Директорії, створені в 1917 p., які були розгромлені Червоною Армією навесні 1917 p.

2. Денікін Антон Іванович (1872—1947) — грдерал-лейтенант царської армії, головнокомандуючий контрреволюційними збройними силами під час громадянської війни.

XL

1. Григорев нас врадив, перейшов на бік червоних... — Йдеться про петлюрівського отамана Г. Григор'ева, який па той час формально перейшов на бік Радянської влади і командував дивізією на південній ділянці Українського фронту. У травні 1919 р. Г. Григор'ев організував антирадянський заколот на півдні України, відомий під назвою "грпгор'євщина". Заколотників було розгромлено радянськими військами.

XLI

1. Проскурів — тепер м. Хмельшщьшн'і.

2. Фельдман—очевидно, йдеться про перекладача і співробітника наркомату іноземних справ України в 1920-х роках Д. Фельдмана, з яким у Харкові був знайомий В. Сосюра.