Тіт Андронік

Сторінка 7 з 7

Вільям Шекспір

С. 452. Шрам — герой із сюжету Овідія про Пірама й Тізбу, створеного на міфічній основі. Прийшовши на побачення з Тізбою, Пірам побачив її покривало, яке пошматувала левиця. Гадаючи, що Тізба загинула, він заколов себе. Тізба, знайшовши тіло коханого, теж заподіяла собі смерть. До цього сюжету Шекспір звернувся в комедії "Сон літньої ночі", якоюсь мірою він використовує його також у трагедії "Ромео і Джульєтта".

Коціт — міфічна ріка в царстві мертвих.

С. 467. Корнелія так пильно не читала Своїм синам...— Корнелію, матір Тіберія і Гая Гракхів (II ст. до н. є.), великих римських реформаторів, шанували в Римі як зразкову виховательку.

С. 468. Тулліїв "Оратор" — трактат Марка Туллія Ціцерона (І ст. до н. є.).

С. 470. ...вітер Пісок розвіє, мов листки Сивіли...— За Вергілієм, пророчиця Сивіла писала свої пророцтва на аркушах, які нерідко розносив вітер.

С. 472.

Integer vitae, scelerisque purus

Non eget Mauri jaculis, nee arcu (лат.) —

Хто не чинить зла, хто з життям у згоді —

Нащо лук йому чи списи маврійські...

(Горацій, Ода XXII. Пер. А. Содомори)

С. 474. Енкелад і його батько Тіфон — титани в давньогрецькій міфології.

C. 476. Terras Astraea religuit (лат.) — Астрея покинула землю.

Цитата з "Метаморфоз" Овідія, де розповідається про те, як богиня справедливості Астрея покинула землю, коли настав "залізний вік".

С. 489. Гіперіон — у грецькій міфології, одне з імен бога сонця Геліоса.

С. 494. Чи слушно розлютований Віргіній Вчинив, убивши власною рукою Дочку, яку позбавили дівоцтва? — Насправді, за римською легендою, Віргіній вбив свою дочку, щоб її не зганьбив децемвір Аппій Клавдій.

С. 495. ...врочисто предок наш Оповідав засмученій Дідоні...— Мається на увазі Еней, легендарний родоначальник римлян.

С. 496. Сінон — див. примітки до третьої частини "Генріха VI".

Дмитро НАЛИВАЙКО