Плещеєв Олексій Миколайович (1825 — 1893) — російський письменник, перекладач, критик, петрашевець; був засланий у солдати Окремого Оренбурзького корпусу (1849 — 1858), листувався з Шевченком; переклав поему "Наймичка". — 248, 346, 368, 372. /675/
Плюшар Адольф Олександрович (1806 — 1865) — російський видавець, типограф; видав "Енциклопедический лексикон" (т 1 — 17, 1834, 1841). — 118.
Пожарський Дмитрій Михайлович (1578 — 1642) — князь, російський полководець; керівник воєнних дій проти польських загарбників у 1613-1618 рр. — 406.
Полевой Микола Олександрович (1796 — 1846) — російський письменник, історик, публіцист, видавець ж. "Московский телеграф" (1825 — 1834). — 154, 162.
Полонський Яків Петрович (1819 — 1898) — російський поет, мемуарист; знайомий Шевченка з 1858 р. (Петербург). — 455, 459, 460, 470, 482 — 485, 593.
Полусмак (Полусмакова) Ликера Іванівна (за чоловіком — Яковлєва; 1840 — 1917) — кріпачка М. Я. Макарова, наречена Шевченка; їй присвячено поезії "Ликері", "Л" ("Поставлю хату і кімнату..."); портретована (X, № 55). — 20, 532, 533, 557 — 579, 585.
Поль-де-Кок — див. Кок Поль Шарль де.
Пономарьов Федір Павлович (1822 — 1884) — російський художник медальєр; Шевченко жив у його майстерні (взимку 1839 — 1840); мемуарист. — 92, 96, 97.
Понятовський — поміщик Канівського повіту. — 526.
Попов Михайло Максимович (1800 — 1871) — таємний радник, старший урядовець III відділу; брав участь у слідстві в справі Кирило-Мефодіївського товариства. — 235, 236.
Поспєлов Ксенофонт Єгорович (1820 — бл. 1860) — прапорщик корпусу флотських штурманів, учасник Аральської експедиції; жили в одній каюті на шхуні "Костянтин". — 286, 287, 314, 315.
Посяда (Посяденко, Пасяда) Іван Якович (1823 — 1894) — студент Київського університету (з 1843 р.), кириломефодіївець, висланий до Казані, де закінчив філософський факультет університету (1848). Служив у Рязані. Коли Шевченко 1857 р. розшукував його в Казані, Посяда був за кордоном (з 1856 р., 8 років). З 1865 р. викладав у шкільних закладах різних міст Росії та України. — 194, 229, 234, 239, 242, 243, 405.
Потапов Меркул Матвійович — штабс-капітан, командир 4-ї роти 1-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу, ротний Шевченка в Новопетровському укріпленні (1850 — 1852). — 315, 323, 325 — 329, 335, 340 — 342, 361, 446, 514.
Потєхін Олексій Антипович (1829 — 1908) — російський драматург. — 428.
Потьомкін Григорій Олександрович (1739 — 1791) — російський державний і військовий діяч, генерал-фельдмаршал, фаворит Катерини II. — 29, 125.
Почетов — див. Почешев Г.
Почешев Герман (р. нар. невід. — 1851) — поручик 5-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу, очолював етапну команду з якою Шевченко прибув з Оренбурга в Орську фортецю. 253.
Превлоцький Степан Степанович — перший вчитель малювання І. М. Сошенка (1820 — 1828), в 1828 р., можливо, і Т. Шевченка (м. Вільшана). — 28, 73, 74. /676/
Прехтель Степан Осипович (1808 — р. см. невід.) — управитель Енгельгардтів у Петербурзі. — 80, 81.
Псьол Глафіра Іванівна див. Дунін-Борковська Глафіра Іванівна.
Псьол Олександра Іванівна (1817 1887) українська поетеса, одна з трьох сестер Псьол, що виховувались в родині Рєпніних у Яготині. — 222, 275, 305, 311, 440.
Пурлевський Савва Дмитрович — агент фірми "Брати Яхненки і Симиренко. в Москві. — 521, 549.
Пушкін Олександр Сергійович (1799 — 1837) — російський письменник, видавець, основоположник нової російської літератури. — 78, 203, 214, 245, 275, 305, 339, 340, 430, 486, 598.
Пущин Іван Іванович (1798 — 1859) — декабрист, в’язень шліссельбурзької фортеці (з 1826), каторжник на Керченських копальнях (з 1828) поселенець в Турчинську, Ялуторовську (1836 — 1856), мемуарист. — 412.
Пущина Ніна Іванівна (1842— 1863) дочка І І Пушина й місцевої жінки-якутки, вихованка М. О. Дорохової (Нижній Новгород). — 412, 417, 436.
Разін Степан Тимофійович (бл. 1630— 1671) керівник антифеодального повстання в Росії 1667-1671 рр. — 403.
Редькін — див. Рєдкін.
Рєдкін — службовець міністерства внутрішніх справ, племінник правознавця професора П. Г. Рєдкіна (1808 — 1891). — 302.
Рєпнін-Волконський Микола Григорович (1778 — 1845) — російський державний діяч, брат декабриста С. Г. Волконського; батько В. М. Рєпніної малоросійський військовий губернатор (1816 1834), власник маєтку в Яготині, де приймав Шевченка. 132, 133, 143, 153, 170, 178, 334.
Рєпніна Варвара Миколаївна (1808 — 1891) — російська письменниця, "друг-сестра" поета. 85, 86, 133, 141 142, 147, 149, 150, 153, 166, 170, 179, 180, 184, 185, 235, 244, 245, 258, 259, 263 270, 272 276, 280, 285 — 287, 293, 295, 299 — 301, 305, 330 — 334, 441, 442, 493.
Рєпніна Варвара Олексіївна (1778 — 1864) — дружина М. Г Рєпніна Волконського, мати В. М. Рєпніної, онука гетьмана К. Розумовського. — 218.
Рилєєв Кіндратій Федорович (1795-1826) російський поет, декабрист видавець альманаху "Полярная звезда" (1823-1825). — 402.
Рігельман Микола Аркадійович (1817-1888) археограф, письменник, фольклорист-мемуарист. Урядовець канцелярії київського генерал-губернатора (1846 — 1848). Був під слідством у справі Кирило— Мефодіївського товариства, але за відсутністю доказів звільнений. Член київської тимчасової комісії для розгляду давніх актів (з 1848), дійсний член Товариства любителів російської словесності при Московському університеті. Редактор двох томів Літопису Величка. — 229.
Робиляр — фотограф у Петербурзі в 60-х роках XIX ст. — 466.
Родзянки — давній український шляхетський рід. — 151, 191
Ромодановський Григорій Григорович (р. вар невід. 1682) боярин царя Олексія Михайловича, воєвода, керівник Чигиринських походів 1677-1678 рр., придушував повстання С. Разіна. — 130.
Ротмистров Феоктист — дід О Я. Кониського. — 109 /677/
Рубан Павло Хомич (Совгир; 1802 — р. см. невід. — дяк у с. Кирилівці у якого вчився Тарас у 1822 р. — 37-40.
Савич Микола Іванович (1808 1892) журналіст, закінчив філософський факультет Харківського університету, служив в армії на Кавказі (1827-1831), вивчав хімію в Парижі (1831 — 1834); кириломефодіївець. 1847 р. в Парижі передав А. Міцкевичу поему Шевченка "Кавказ" Викликаний з-за кордону, заарештований у справі Кирило-Мефодіївського товариства, висланий у свій маєток на Полтавщину під нагляд поліції. — 210, 226, 234, 238.