Адлерберг Володимир Федорович (1791 — 1884) — міністр імператорського двору (1852 — 1872), керуючий військовим міністерством. — 247.
Айвазовський Іван Костянтинович (1817 — 1900) — російський художник-мариніст. — 100.
Аксаков Іван Сергійович (1823 — 1886) — російський письменник, публіцист, громадський діяч, ідеолог слов’янофільства; редагував журнали "День", "Русская беседа". Брат К. С. Аксакова, син С. Т. Аксакова. — 444, 472, 473, 474.
Аксаков Костянтин Сергійович (1817 — 1860) — російський поет, публіцист, історик. — 444.
Аксаков Сергій Тимофійович (1791 — 1859) — російський письменник ("Семейная хроника", 1856; Детские годы Багрова внука, 1858). Першу з цих книжок він надіслав Шевченкові в Нижній Новгород; читав рукопис повісті Шевченка "Матрос" ("Прогулка с удовольствием, но не без морали"; високо оцінивши першу її частину, стосовно другої та в цілому визнав, що повість "несравненно ниже... огромного стихотворного таланта, особенио вторая половина" і не радив друкувати її (лист С. Т. Аксакова до Т. Г. Шевченка від 19 черв. 1858 р.). Після цього Шевченко припинив спроби публікації своїх повістей. — 419, 443, 444, 487.
Аксакова Надія Сергіївна (1829 — 1869) — дочка С. Т. Аксакова; 25 березня 1858 р. Шевченко в щоденнику висловив захоплення її виконанням українських народних пісень. — 444.
Александрійський Михайло Семенович (1810 — р. см. невід.) — урядовець Оренбурзької прикордонної комісії — попечитель прилінійних казахів; жив у Орській фортеці; приймав поета вдома; всіляко допомагав йому. — 272, 275, 307.
Александровський — див. Александрійський М. С.
Аленников Микола Сергійович — службовець пароплавної компанії "Меркурій", знайомий Шевченка в Нижньому Новгороді. — 424.
Андрієвський Марко Олександрович (бл. 1811 — р. см. невід.) — урядовець для особливих доручень при київському генерал-губернаторі; ведучи слідство над арештованим в 1859 р. поетом, написав сприятливий для /647/ останнього висновок, анулювавши обвинувачення в богохульстві. — 507, 508, 510, 511, 513.
Андрузький Юрій (Георгій) Львович (1827 — р. см. невід.) — вчився на юридичному факультеті Київського університету, арештований в справі Кирило-Мефодіївського братства (березень, 1847), висланий в Казань, де вступив до університету, але наприкінці року висланий до Петрозаводська. 1850 р. арештований за проект "Конституції республіки", й засланий на Соловки. Потім служив у Архангельську, Полтаві під наглядом поліції (1857 — 1864). — 161, 194, 198, 229, 232, 234, 235, 237, 240, 242, 243, 405.
Андрущенко Олександр Трохимович (1828 — р. см. невід.) — студент фізико-математичного факультету Київського університету (закінчив 1853 р.), викладач гімназії в м. Рівне. — 232.
Андрюков Олександр Миколайович (рр. н. і см. невід.) — підпоручик 5-го Оренбурзького лінійного батальйону, командир третьої роти, де служив Шевченко в Орській фортеці у 1847 — 1848 рр. — 257.
Анненков Іван Олександрович (1802 — 1878) — поручик, декабрист; відбув 20 років каторги. З 1856 р. жив у Нижньому Новгороді, де 16 жовтня 1857 р. в родині Якобі зустрівся і мав тривалу бесіду з поетом; зустрічалися й 8 листопада 1857 р. — 412.
Апненков Павло Васильович (1812/1813 — 1887) — російський літературознавець, критик, мемуарист. — 114, 125.
Антонович Володимир Боніфатійович (1834 — 1908) — український історик, етнограф, фольклорист, археолог. — 602.
Апрелєв Василь Петрович (1805 — 1855) — ротмістр кавалергардського полку, портретований Шевченком (портрет не знайдений). — 104, 139.
Артемовський С. — див. Гулак-Артемовський С. С.
Арсеній (Москвин) Федір Павлович (1795 — 1876) — митрополит київський і галицький (1860 — 1876), відомий русифікатор й обскурант. Відхилив Шевченків "Букварь южнорусский", перекривши цим шлях до поширення підручника в школах Київської губернії. — 582, 583, 601.
Аскочепський Віктор Іпатійович (1813 — 1879) — російський журналіст, церковний історик, видавець тижневика "Домашняя беседа", (1856 — 1877). В середині 40-х років він жив у будинку генерал-губернатора Д. Г. Бібікова як вихователь його племінника С. М. Сипягіна, якому Аскоченський присвятив збірочку віршів ("Стихотворения", Киев, 1846). — 205, 206, 216, 217, 515.
Афанасьєв Олександр Миколайович (1826 — 1871) — російський історик, фольклорист. У бібліотеці Шевченка знаходилася його книжка "Русские легенды". (1859, кн. 1). — 22, 441, 443.
Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович (1816 — 1875) — український і російський письменник, етнограф, мемуарист. Шевченко познайомився з ним у червні 1843 р. в с. Мойсівці; у 1845 — 1847 рр. бував у його маєтку Ісківці біля Лубен і мандрував з ним по Полтавщині й Чернігівщині, — 6, 14, 15, 16, 104, 115, 132, 134, 136, 138 — 142, 144, 159, 163, 178, 179, 180 — 189, 191, 194, 203, 204, 235, 531, 533.
Бабст Іван Кіндратович (1823 — 1881) — російський економіст і публіцист, професор Московського університету (1857 — 1874); познайомився з поетом у березні 1858 р. у Москві. — 441, 443. /648/
Бажанов Микола Єфремович (рр. н. і см. невід.) — наглядач півгоспіталю в Новопетровському укріпленні, портретований Шевченком (IX, № 42; ще один портрет невідомий). — 271.
Байрон Джордж Ноел Гордон (1788 — 1824) — англійський поет-роман тик, учасник національно-визвольної боротьби в Італії та Греції. Шевченко знав його твори у перекладах слов’янських поетів, особливо любив "Прощальну пісню Чайльд Гарольда" в перекладі А. Міцкевича. Вплив поезії Байрона відбився у поемах "Тризна", "Слепая". — 121, 138, 140, 545.
Балабаєв (Балабін) П. Д. — власник трактиру з "номерами" (з готелем) — т. зв. "Балабаївки". — 468.
Балабанов — див. Балабаєв.
Бальмен Сергій Петрович де (1816 — ?) — граф, поміщик с. Линовиці, брат Якова де Бальмена, друга поета. — 134.
Бальмен Яків Петрович де (1813 — 1845) — художник-аматор, офіцер, загинув на Кавказі. Його пам’яті поет присвятив поему "Кавказ". — 176, 238.
Бантиш-Каменський Дмитро— Миколайович (1788 — 1850) — вітчизняний історик, автор "Истории Малой России" (Ч. 1 — 4., 1822). — 118, 123.
Барвінок Ганна (Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна, 1828 — 1911) — українська письменниця, дружина П. О. Куліша. — 213, 214, 215 — 218, 534, 557, 559, 562, 563, 565, 567, 568, 575.