Смішні оповідки

Сторінка 2 з 22

Абу-ль-Фарадж

— О клята тварино, як ти не хочеш, щоб на тобі їздили, то навіщо родилася ослом!

18. Не знав, кого лаяв

Один хлопчик висунувся з вікна, і по голові йому боляче вдарила градина. Гадаючи, що це хтось навмисне його вдарив, хлопчик зле вилаяв невідомого кривдника. Це почув батько і злякано почав молитися:

— О господи, помилуй мого сина, що сварився на тебе. Він малий і ще не знає тебе і твоїх діянь.

19. Довчився

Один дурний чоловік поклав собі навчитися читати й писати. Найняв він учителя. Минуло кілька років, і він запитав:

— Як треба писати слово "зуза"5: з твердим чи з м'яким "с"?

20. Винахідливий купець

Якось купець серед білого дня запалив у своїй крамничці свічку. Перехожі зацікавилися: нащо це?

— Люди навкруги навіть уночі купують крам, а моєї крамниці не помічають. Отож я і запалив вогник,— відповів купець.

21. Щоб не дізналися міські собаки

Одного чоловіка вкусила собака. Збіглися до нього люди та й кажуть:

— Коли хочеш дізнатися, чи вона не скажена, то поклич додому і дай їй м'яса. Якщо їстиме, то здорова.

Потерпілий відповів:

— Як дізнаються про це міські собаки, то навмисне кусатимуть мене, щоб я годував їх м'ясом задля перевірки.

22. Собаки святого письма не тямлять

Батько напучував сина:

— Як нападуть на тебе собаки, то крикни їм у вічі двадцять разів підряд зі святого письма: "Боже, рятуй мою душу від кинджала та від лютих собак".

Товариш його на це зауважив:

— Ліпше взяти добру ломаку, бо собаки не тямлять святого письма, та й ніколи його не читають.

23. Таки не вір

Скнара-купець придбав кошик посуду і покликав носильника.

— Віднеси цей посуд до мого дому, але замість плати я дам тобі три поради, вони згодяться в твоєму житті.

Носильник пристав на це.

Як пройшли вони третину дороги, купець сказав:

— Ось моя перша порада: коли тобі скажуть, що краще мати голодний шлунок, ніж ситий,— не вір.

Пройшовши другу третину дороги, купець мовив:

— Коли тобі говоритимуть, що ліпше йти пішки, ніж їхати верхи,— не вір.

Носильник проковтнув дві великомудрі поради, але сподівався на третю, яка, можливо, й допоможе йому в житті.

I ось біля самого дому купець знову промовив:

— Коли тобі скажуть, що я міг знайти дешевшого носильника,— не вір.

Тут бідака зрозумів, що його ошукано, і щосили жбурнув кошик на землю, відповівши купцеві:

— Коли тобі скажуть, що тут хоч одна посудина лишилася ціла,— не вір.

24. П'яний не втямить

Якось п'яний побив одного чоловіка. Потерпілого запитали, чому він бодай не вилаяв кривдника. Нещасний відповів:

— Я не хотів витрачати запас своєї лайки, якої п'яний все одно не втямив би.

25. Знайшли злодіїв

Один хлопчик, побачивши своє відбиття у відрі з водою, побіг зляканий до матері і сказав:

— Мамо, ходи швидше сюди, злодій у хаті.

Обоє глянули у відро, і мати зашепотіла синові:

— Там ще один злодій — жінка. Ти залишайся тут і стережи відро, а я побіжу до сусідів за підмогою.

26. Справедлива образа

Простакуватий чоловік звернувся до знайомого, в якого тяжко захворів син:

— Я образився на тебе. Коли помер твій старший син, ти не покликав мене на поминки. Але якщо й цього разу не запросиш, то я навсправжки посварюся з тобою.

27. Котрий із синів помер?

Інший недоумкуватий ішов до свого сусіда на поминки. Знайомий, що зустрівся йому на вулиці, запитав:

— Котрий із синів нещасного помер?

— У нього їх було двоє. Я гадаю, що помер середульший.

28. Цікавість

Один наївний чоловік говорив своєму сусідові:

— Вночі я бачив сон, ніби лікар розмовляв з тобою і поглянув на мене. Скажи, що він про мене говорив?

29. Дякувати богові

У одного дурня вкрали осла. Він склав дяку богові, додавши:

— Добре, що я не сидів тоді саме на ослі.

30. Сідло стомлене

В одного чоловіка попрохали позичити сідло. Він відповів:

— Воно зараз стомлене, бо я допіру з нього зліз. Почекайте, поки відпочине.

31. Так обійдеться дешевше

Коли в однієї жінки почалися пологи, чоловік її звернувся до повитухи:

— Я тебе вщедрю дарунком, якщо добудеш із лона моєї дружини одну дитину, не більше.

32. Бідні ложок не мають

Якось одного чоловіка попросили позичити ложку. Він відповів:

— О, коли б я мав те, що їдять ложкою.

Цим він хотів сказати, що бідні ложок не мають.

33. Погроза вплинула

Господар найняв вродливу служку. Дружина дуже ревнувала чоловіка і наполягала, щоб він її звільнив. Чоловік відповів:

— Якщо ти не вгамуєшся, то ми посваримося, і я не спатиму з тобою цілий рік.

Дружина злякалася і більше не ремствувала.

34. Поважна причина

Один недоумкуватий так молився:

— О господи, пожалій нас усіх. Відпусти гріхи моїй матері, дружині й мені.

Його запитали, чому він не молиться за батька.

— Я був ще малий, коли помер батько, і гріхів його не знаю,— відказав він.

35. Здалеку дивитися можна

Один негарний з лиця чоловік, глянувши на себе в люстро, дуже здивувався.

— Обличчя моє некрасиве, але як глянути здалеку, то нічого, дивитися можна.

36. Не поспішай топитися

Дурному батькові впала в криницю донька. Той побачив та й гукає:

— Почекай, не топися, поки я знайду мотузку і витягну тебе.

37. Хто помер

Один дивак зустрів свого знайомого і запитався:

— Минулої суботи хто помер: ти чи твій брат?

38. Таємна розмова

Багатий, але дурнуватий чоловік довго балакав зі слугами, а потім сказав їм:

— Відійдіть від мене подалі, бо я хочу сам із собою поговорити про одну таємну справу.

39. Хто про що

Християнинові, що їв у піст рибу, а запивав молоком, сказали:

— Їсти ці страви заразом не можна.

— Чому? — запитав він.— Адже риба мертва, а молоко парене.

40. Гріх дружини

Чоловікові набридла дружина, і він наважив покинути її. Дружина заголосила:

— Скільки років живу я з тобою і ніколи нічим не завинила, то через віщо покидаєш мене?

— Якраз у цьому й полягає твій гріх. Багато літ ти була віддана мені, і тепер я втомився від тебе, — пояснив чоловік.

41. В чиїх руках закони

Одна жінка запитувала старшу подругу:

— Чому кожен мужчина може взяти собі дівчину і перебути з нею ніч, тоді як нам того не вільно?

Подруга відповіла:

— Закон і честь у руках чоловіків, тим-то вони й роблять усе, що схочуть.

42. Скромний гість

У скупого господаря вечеряв гість. На одежу йому проллялося трохи юшки. Господар звелів слугам вичистити одежу. Але гість відповів: