— Ненько дорога! звідки се для нас добро взялося? Чи не сон се?
— Ні, дитино, то твоє добре серце заподіяло сю людську ласку.
— А я, ненечко, сон мала, що десь-то моє серце гаряче, гаряче, таке гаряче, що вас ним я хотіла загріти.
— Ти ж і загріла ним мене, любочко моя дорога, сиза.
І досі ще ніхто не знає, що то все зробила Марусина сльоза.