— Хай буде благословенне ваше ніжне серденько, Мейбл! Але такі вже' ви всі, ніжні створіння! Та коли чесно признатися, я теж дуже зрадів, побачивши ліхтарі, які спускалися до річки, бо це був певний знак того, що ви у повній безпеці .Ми, мисливці й провідники, хоча люд і грубий, проте у нас почуття й помисли не гірші, ніж у будь-якого генерала. Повірте, ми з Джаспером скорше голови свої поклали б, ніж допустили, щоб з вами що-небудь скоїлося!..
Дякую вам за все, що ви для мене зробили, Слідопите! Від щирого серця дякую вам! Будьте певні, що про все це неодмінно знатиме мій батечко. Я вже багато йому розповіла, та вважаю своїм обов'язком на цьому зупинитися окремо.
— Годі-бо вам, Мейбл! Хто-хто, а сержант добре знає, що таке пуща і що собою являють червоношкірі на стежці війни, тож йому нема чого про це розповідати. Ну, от ви зустріли свого батечка; скажіть, а чи виправдав наш бувалий і відважний вояка ваші сподівання?
— Він — мій рідний дорогий батько і прийняв мене так, як і годиться солдатові й батькові приймати свою дочку. Скажіть, Слідопите, чи давно ви знаєте його?
— Це, бачте, як хто рахує час. Мені тоді дванадцятий минуло, коли сержант уперше взяв мене з собою в розвідку, а це було десь років двадцять з гаком тому. Ми з ним не одну стежку протоптали ще до того, як вас і на світі не було; та й хтозна, чи у вас взагалі був би батько, коли б не мій природжений стрілецький хист.
— Себто як це?
— Дуже просто, нема чого й розказувати. На нас напали індіяни із засідки й тяжко поранили сержанта, і йому б не носити більше свого скальпа, коли б не моя рушниця. Хоч як воно там було, а ми винесли його, і нині у всьому полку ніхто, слава (>огу, не може похвалитися пишнішою шевелюрою, ніж він у свої літа.
— О, Слідопите, ви врятували моєму батечкові життя! — вигукнула Мейбл і в пориві вдячності гаряче схопила обома руками його тверду жилаву руку,— Хай благословить вас бог за це, як і за всі інші ваші добрі діла!
— Ну, це вже ви занадто, хоча, вважаю, я таки врятував йому скальп. Людина може жити й без скальпа, а тому я не можу сказати, що врятував йому життя. Джаспер може стверджувати, що й справді врятував вам життя, бо коли б не його пильні очі та дужі руки, то човен ніколи не пройшов би цілий через пороги, та ще такої ночі, як учора. Що не кажіть, а хлопець народився для води, як я народився для полювання й відшукування слідів. До речі, он він сидить у бухті й стереже піроги, а сам очей не зводить зі свого улюбленого суденця. Як на мене, то в усьому нашому краю не знайти вірнішого юнака, ніж Джаспер Вестерн.
Тільки тепер,, уперше відтоді, як Мейбл вийшла зі своєї кімнатки надвір, вона глянула униз, і перед її очима постало те, що можна було б назвати переднім планом тієї чудової картини, якою вона милувалася. Освего вливала свої темні води в озеро з глибокого створу поміж крутих берегів, східний з яких був вищий і вклинювався в озеро далі, ніж західний, на якому стояв форт. Поряд, під самісіньким фортом, тулилося по узбережжю кілька рублених будівель, котрі не мали ніякого стосунку до оборонних споруд і використовувалися як комори для зберігання товарів, завезених для потреб залоги або ж призначених для вивезення в інші порти по берегах Онтаріо, з якими форт підтримував зв'язки. Від обох берегів у гирлі річки виходили низенькі, навдивовижу схожі одна на одну коси, що утворилися під впливом протидіючих сил стрімкої течії та північних вітрів і які, загинаючись від озерних штормів, створювали дві округлі бухти. Та, що була коло західного берега, вгризалася найглибше і, бувши бага-товоднішою, служила для форту своєрідним мальовничим портом. По узбережжю, що простягалося між пагорбом, на якому розташувався форт, і цією бухточкою, й тулилися згадані дерев'яні будівлі.
На березі лежали повитягувані з води яли* ки, шлюпки та піроги, а посеред бухти стояло суденце — те саме суденце, якому Джаспер завдячував своїм правом вважати себе моряком. Оснащене як тендер {, воно мало, може, тонн сорок водотоннажу, але було так мистецьки змайстроване й пофарбоване, що з першого погляду скидалося на військове судно, хоча й не мало шканців 2. Його оснащення й обладнання були зроблені так гарно й пропорційно, що навіть Мейбл одразу відзначила,
1 Тендер — військове судно типу яхти з однією щоглою і косими вітрилами.
2 Шканці (квартердек)—підвищена верхня палуба в задній половині судна (позад щогли).
яке воно ошатне й добре споряджене. Корпус його був дуже зграбної форми, бо воно будувалося за кресленнями, що їх кораблебудівник спеціально замовив у найкращого корабельних справ майстра Англії. Пофарбоване суденце було, як військовий корабель, у приємний темний колір, а довгий вимпел, що майорів на щоглі, безпомилково засвідчував, що тендер належав до флоту його величності короля Англії. Називалося воно "Вітрогон".
— Так он він який, той Джасперів корабель! — вигукнула Мейбл, у свідомості якої це суденце було нерозривно пов'язане з ім'ям його капітана.— А крім нього ще багато на озері кораблів?
— Ще є три у французів: один, як мені розповідали,— справжній військовий корабель, з тих, що ходять і в океані; другий — бриг 1, а третій — такий само тендер, як і наш "Вітрогон", тільки в них він називається "Білка" — по-їхньому, звісно. Проте ця "Білка", здається, має смертельну зненависть до нашого красеня тендера, бо ще майже не бувало так, щоб Джаспер вийшов на ньому в озеро, а вона не виринула тут як тут і не стала переслідувати його.
— А хіба Джаспер з тих, що тікають від французів, та ще від якоїсь там білки, і до того ж — на воді?
— Що та одна хоробрість варта, без за-
1 Бриг — двощогловий парусини військовий корабель водотоннажністю в кількасот тонн, озброєний [0-т 20 гарматами.
собів змусити ворога поважати її? Джаспер — хлопець хоробрий, це всім у нас тут відомо на кордоні, але що він може вдіяти без гармат, з однією-однісінькою гаубицею, та ще з командою з двох чоловік, не рахуючи себе та юнги? Якось мені довелося побувати з ним в одній з його вилазок, і юнак досить ризикував, бо підвів нас так близько до ворога, що почалася рушнична перестрілка. А французи на "Білці" мають і гармати, й порти 1 і все одно бояться носа висунути з Фронтенака, не захопивши з собою ще одного судна та зо двадцять вояків на ньому. Ні, ні, наш "Вітрогон" збудований тільки для того, щоб літати по озеру, а не воювати, і майор каже, що навмисне не хоче оснащувати судно людьми та зброєю, аби Джаспер, бува, не подумав, ніби судно стало бойовим кораблем, бо тоді він, мовляв, швидко вскочить у халепу. Отож хоч я й мало тямлю в цих справах — адже мій хист належить до зовсім іншої стихії,— проте я бачу в цьому слушність, незважаючи на те, що Джаспер дотримується цілком протилежної думки.