– Ні! – Вона простягла йому зім'ятий аркуш паперу.
ВІн розправив його і прочитав:
" Невже ви не знаєте, що вашого коханого убив ваш батько?
А якщо не знаєте, то чому ви допомагали йому і Неду Бомонту в їх спробі приписати цей злочин невинній людині?
Чи усвідомлюєте ви, що допомагаючи батькові уникнути суда, ви самі стаєте співучасницею злочину?"
Нед кивнув і безпечно усміхнувся.
– Усі вони на один зразок. – Він зіжмакав аркуш і жбурнув його в корзинку для паперів біля столу. – Вірогідно, отримаєш і ще, оскільки потрапила до списку адресатів.
Закусивши нижню губу, Опаль Медвіг допитливо поглянула на спокійне лице Неда блискучими, недобрими очима.
– О'Рорі, – продовжував Нед, – готує матеріал для передвиборчої кампанії. У мене, як ти знаєш, були з ним неприємності. А все тому, що він думав, ніби я порвав з твоїм батьком і погоджуся за гроші допомогти йому скомпонувати кримінальний процес проти Поля. Шеду неважливо, чи це правда, йому важливо провалити кандидатів Поля. Я відмовився.
Вираз її очей не змінився.
– Через що ви з батьком побилися?
– Побилися? – перепитав він. – Припустимо, що побилися, але це вже наша з ним справа, малявка!
– Звісно, побилися. В барі у Карсона. – Вона рішуче стиснула губи. – Після того, як ви довідалися, що саме він ... убив Тейлора...
Нед засміявся і запитав насмішкувато:
– А раніше я цього не знав?
Але вона не реагувала на його насмішкуватий тон.
– Чому ви спитали про "Обсервер"? – Що там надруковано?
– Така ж маячня, як і в твоєму листі. Якщо хочеш поглянути, газета на столі. Ти ще начитаєшся цієї дурні, поки йде передвиборча кампанія. Добра ж ти помічниця батькові, якщо, не задумуючись, усе приймаєш на віру...
Проте, Опаль не слухала його, і він, нетерпляче махнувши рукою, замовк.
Дівчина підійшла до столу і взяла газету.
Він гречно усміхнувся їй у спину.
– На першій сторінці "Відкритий лист меру".
По мірі того, як вона читала, її коліна, руки, губи тремтіли все сильніше. Нед занепокоївся, спохмурнів, але, коли, відклавши газету, вона повернулася, її струнке тіло і красиве обличчя були нерухомі, як у статуї. Майже не рухаючи губами, вона сказала:
– Вони не посміли б писати таке, якби це була брехня.
– Це дрібниці по зрівнянню з тим, що вони ще напишуть, – процідив Нед ліниво, роблячи вигляд, що її хвилювання його забавляє. Однак, в очах його приховалась ледве стримувана лють.
Опаль оглянула його довгим поглядом і, нічого не сказавши, направилася до дверей.
– Зачекай, – гукнув він.
Вона зупинилася і повернула до нього своє закам'яніле обличчя.
– Політика – жорстока гра, малявка, – заговорив він з ласкавою посмішкою. – Особливо на цей раз. "Обсервер" – по другу сторону барикад, їм наплювати, правду вони друкують чи ні, лише б це нашкодило Полю. Вони ...
– Не вірю я вам, – заявила вона. – Я знаю редактора містера Метьюса – його дружина всього на кілька років старша за мене, ми з нею разом вчилися в школі і дружили. Я нізащо не повірю, що він може надрукувати таке про батька, якщо він не має достатніх підстав вважати це правдою.
Нед посміювався.
– Багато ти знаєш! Метьюс по вуха в боргах. Закладні на його фабрику і, навіть, на його дім, якщо хочеш знати, в руках центральної компанії. Компанія ця належить Віллу Роуну, а Роун виставив свою кандидатуру у сенат.
Опаль мовчала. Очевидно, доводи Неда її не переконували.
Але він продовжував щиро і настійливо:
– Те, що тут надруковано, – він стукнув пальцем по газеті, – ще квіточки по зрівнянню з тим, що піде далі. Вони будуть ворушити кості Тейлора доти, допоки не вигадають щось краще. Нам доведеться читати таку маячню до кінця виборів. Треба з цим примиритися. А тим паче, маєш триматися спокійно, адже Поль сам не вельми хвилюється. Він політик ...
– Він убивця, – вимовила вона тихо, але чітко.
– А дочка у нього – дубина! – вигукнув він з люттю. – Перестань дуріти!
– Мій батько – убивця, – повторила вона.
– Ти збожеволіла. Послухай мене, малявка. Твій батько не має жодного відношення до вбивства Тейлора ... він ...
– Я не вірю вам, – сказала вона похмуро. – Я ніколи більше не буду вам вірити.
Нед хмуро поглянув на неї.
Вона повернулася і пішла до дверей.
– Зачекай, – попросив він. – Дай мені ...
Вона вийшла і зачинила за собою двері.
7
Нед Бомонт кинув лютий погляд на двері, що зачинилися. Потім на його лоб набігли зморшки, темні очі звузилися, губи під вусиками стислися. Покусюючи нігті і глибоко дихаючи, він занурився в сумні роздуми.
За дверима почулися кроки. Він струсив з себе задумливість і некваплячись направився до вікна, мурликаючи популярну пісеньку. Кроки проминули його двері і затихли. Кинувши наспівувати, він нагнувся до корзини, витяг зіжмаканий лист і засунув його в кишеню халата.
Розпаливши сигару, він підійшов до столу і, щулячись від диму, став вивчати першу полосу "Обсервера". "Відкритий лист меру:
Сер, "Обсервер" отримав першорядної важливості відомості, котрі, як ми вважаємо, допоможуть припідняти завісу над таємницею, що оточує нещодавнє убивство Тейлора Генрі.
Ці відомості містяться в кількох даних під присягою показаннях, які зберігаються тепер у сейфі редакції. Суть цих показань полягає в наступному:
1. Кілька місяців тому Поль Медвіг з обуренням довідався, що Тейлор Генрі упадає за його дочкою. Він посварився з молодим чоловіком і заборонив Опаль Медвіг з ним зустрічатися.
2. Проте, дочка Поля Медвіга продовжувала бачитися з Тейлором Генрі у квартирі, спеціально знятій для цієї мети.
3. Того дня, коли Генрі був убитий, молоді люди провели кілька годин у цій квартирі.
4. Ввечері того ж таки дня Поль Медвіг відвідав дім сенатора Генрі, як гадають, з метою виразити своє обурення молодому чоловікові чи його батькові.
5. Коли за кілька хвилин до вбивства Поль Медвіг покидав дім сенатора, він мав вельми сердитий вид.
6. Не більше, ніж за п'ятнадцять хвилин до того, коли був знайдений труп Тейлора Генрі, його бачили з Полем Медвігом на Китайській вулиці, поблизу того місця, де було скоєно злочин.
7. І, нарешті, жоден агент розшукової поліції не займається в нинішній час пошуками вбивці.
"Обсервер" вважає за потрібне повідомити Вам, а також усім виборцям і платникам податків нашого округа про ці факти. При цьому "Обсервер" керується лише бажанням допомогти правосуддю і не переслідує жодних інших цілей . Ми залюбки надамо спом'януті вище показання, як і всю іншу інформацію, яка знаходиться у нашому розпорядженні, Вам чи будь-якій правочинній посадовій особі. Ми готові також, в інтересах правосуддя, утриматися від опублікування подальших подробиць.