Шамбала Оаза світла

Сторінка 37 з 42

Ендрю Томас

"Воно стане сенсацією і приверне увагу народів. І ось так вони почують Всепланетний ультиматум".

"І якої ж ви очікуєте поведінки людства?" —поцікавився я.

"Вчення Тари, Доктрина Серця повинні скласти основу нової соціології. Можуть виникати суперечки між системами, але без війни. Ми мусимо зрозуміти, що всі ми —члени однієї великої всепланетної родини",-лагідно промовив лама.

"Чи можемо ми вирішити наші проблеми без тих апокаліптичних потрясінь, які ви згадували?" —запитав я.

"Можемо й повинні, та от чи захочемо? Чи захоче більшість людей зректися шляху жадоби, егоїзму, обмеженого націоналізму і культу хтивості заради культу духовності? Людям не обов'язково всім поголовно ставати ченцями й аскетами, але вони, безперечно, можуть жити й думати як істоти, гідні цього найменування (людина розумна). Чому люди стають братовбивцями й руйнують матір-природу? Карма, або космічне правосуддя, невідворотне й жахливе. То навіщо його провокувати?" —вигукнув лама.

"А кому адресуватиметься це попередження —Всепланетний ультиматум —лише урядам чи націям?" —поспитав я.

"І тим, і тим. Уряд не може існувати без підтримки народу, а народ може виражати свою волю лише через своїх представників".

"Чи пов'язується цей ультиматум з епохою Шамбали, про яку мовлять ваші давні тексти?" —спитав я.

"Чи відкриє двері в кращу еру, в цикл Тари. Прийміть її емблему, Знак Серця, нехай вона об'єднує людство, оскільки кожна добра релігія та ідеологія базується на гуманізмі",-відповів лама. Він підвів мене ще ближче до Тари, освітленої свічками. Без попередження поклав мою ліву руку на її праву, простягнуту в порухові співчуття людству.

"Знак Серця —то емблема майбутньої епохи,-мовив лама,-епохи Майтреї. Так каже калачакра, наука про цикли".

Коли я зняв свою руку з руки Тари, то виявив дивовижу: на долоні моєї лівої руки виразно відбилося зображення серця. То не був відбиток символа, вирізаного на руці Тари у вигляді ока, а якийсь феномен, пов'язаний з кровообігом, бо щоразу, коли я натискав на пляму-серце, вона блідла. Ламу неабияк втішило те, що сталося.

"Це добре, ви отримали знак Тари. Хоча він і зникне з руки через кілька днів, та все ж залишиться невидимим на вашій руці",-сказав він.

Я так розхвилювався, що не міг вимовити бодай слова. Лише думав про велике знання, яке мені відкрилося в святилищі Тари.

Ми піднялися сходами до люка, і головний лама постукав у нього.

Невдовзі ми знову були в головному храмі.

"Продовжимо завтра",-підсумував лама. Після легкої вечері, поданої ламою, якого я раніше не бачив, я залишив монастир у супроводі молодого лами з ліхтарем. Він попередив мене, що трохи доведеться йти в темряві. І справді, через півгодини стало темно, і олійний ліхтар неабияк прислужився нам.

Наступного ранку я знову залишив ущелину й подерся до монастиря. Там головний лама привітав мене і пригостив дарджілінзьким чаєм, що було вкрай доречно після моєї прогулянки на морозі. Потім він показав мені кілька тібетських книг, пояснюючи, про що вони. На стінах храму висіло багато прапорів, яких я в сутінках раніше не помітив. Лама взяв довгу свічку й запросив мене оглянути ці прапори-танки.

"Це —танка Майтреї, прийдешнього Будди. Бачите, він посміхається. Це означає, що його місія сприятлива, а поява несподівана".

"Прихильники багатьох релігій вірять у месію, або аватару,-зауважив я. —Та чи принесе майбутній Майтрея мир людству?" "Ваше запитання нагадало мені урок, який мені дали в юності троє великих архатів. Вони сказали: "Ваш світ котиться до нещастя. Людство може врятувати Землю лише на шляху до духовного відродження". І коли я нахабно спитав: "Але чи зможе майбутній Майтрея, новий Будда, врятувати його?" —один з учителів відповів: "Майтрея лише вкаже шлях, а людство саме муситиме пройти його".

"Я бачу, як нерозважливо чинить людина, йдучи проти космічного закону вічного сходження",-мовив я.

"Коли зло досягне критичної позначки й шкала цінностей різко впаде під тягарем ненависті, неуцтва й аморальності, Шамбала звелить джан чоханам (космічним надістотам) наблизити астрономічне тіло, що перебуває за Юпітером. Його випромінювання змінить усе живе на цій планеті",-запевнив лама. "І коли очікується ця велика космічна подія?" "Нове світило стане видимим наприкінці століття, проте наближатися воно буде ще багато років",-була відповідь.

Ми стояли перед танкою Майтреї, і я вирішив запитати ще про одне: "А коли настане пришестя Майтреї?" "В останню чверть XX століття людство повинно бути готовим до пришестя архатів.

Можливо, в цей критичний період світової історії з'явиться і сам Майтрея. Правління Серця пошириться серед усіх народів.

Тож коли сфінкс у Гізі виступить із попередженням, готуйтеся до великих подій".

"Отже, Всепланетний ультиматум адресуватиметься всім народам. Індивідуально чи колективно, через Організацію Об'єднаних Націй, усі вони мають отримати це історичне послання",-підсумував я розмову.

"Він дасть усім на цій планеті шанс проявити свою волю у виборі Світла чи Темряви, Братерства чи Егоїзму",-відповів лама.

Я міг висловити свою повагу до цих одкровень одним:

з'єднати долоні рук і вклонитися за східним звичаєм. Лама взяв мою ліву руку, подивився на червоний знак серця на долоні й згідливе кивнув головою.

"Чи можу я сподіватися на ще одну зустріч з вами?" —поспитав я.

"Коли ураган минеться, приходьте в Таші Лхунпо, і ми продовжимо наш діалог",-відповів лама.

Украй схвильований, глянувши востаннє на мовчазного Будду, танки Майтреї і Вчителя Шамбали, я залишив монастир.

Надворі в сліпучому сонці сяяли в усій своїй чистоті сніги й льодовики Гімалаїв. Та я знав: гори випромінюють невидиме світло, світло знання, яке прийшло з іншого світу і стражів якого знає лише купка людей.

Ці величні істоти, архати, володіють не лише винятковою мудрістю і владою, що має космічне, позаземне походження, а й могутніми силами життя й смерті, що я вирішив —мій обов'язок повідомити про Всепланетний ультиматум, нехай навіть це і викличе насмішки та недовіру читачів.

14. ЗА СВЯЩЕННИМ ПИСАННЯМ

Пророки й провидці, що спілкувалися з надлюдськими істотами й отримали одкровення про майбутні часи, аби описати свій досвід і полегшити розуміння неможливого, вдавалися до символів та алегорій.