Я запропонував кілька варіантів розв'язання цієї проблеми — усі вони були надуманими й непереконливими. Ми почали їх обговорювати; зрештою Стівен Елберт мені сказав:
— У загадці на тему шахів яке слово є забороненим?
Я замислився на хвилину й відповів:
— Слово "шахи".
— Саме так,— підтвердив Елберт.— "Сад з розгалуженими стежками" і є однією величезною загадкою або притчею, тема якої — час; ця прихована причина й забороняє авторові застосовувати слово, яке його називає. А постійно обминати якесь слово, замінюючи його недоладними метафорами та очевидними перифразами,— це і є найефективніший спосіб наголосити на ньому. Саме такий звивистий шлях і обрав ухильний Цюй Пен, створивши безліч поворотів на всіх сюжетних лініях свого роману. Я переглянув сотні рукописів, виправив помилки, яких наробили недбалі переписувачі, я розгадав план, захований під цим хаосом, відновив — чи принаймні думаю, що відновив — первісний порядок, переклав увесь твір і переконався, що слово "час" у ньому жодного разу не згадується. Пояснення не треба довго шукати: "Сад з розгалуженими стежками" — це образ, неповний, але не хибний, усесвіту, такого, яким його собі мислив Цюй Пен. На відміну від Ньютона[160] та Шопенгауера, ваш предок не вірив у єдиний, абсолютний час. Він вірив у нескінченність часових послідовностей, у запаморочливу сіть, яка невпинно зростає, часів, що розходяться, сходяться й біжать паралельно. І це плетиво часів, які зближаються, розгалужуються, уриваються або зникають на цілі століття, вичерпує всі можливості. Ми не існуємо в більшості з цих часів; у деяких ви існуєте, а я не існую; в інших я існую, а ви не існуєте; ще в інших існуємо ми обидва. У цьому часі, який подарував мені сприятливий випадок, ви прийшли в мій дім; в іншому, перетинаючи сад, ви знайшли б мене мертвим; ще в іншому я говорив би ці самі слова, але був би обманом зору, привидом.
— У всіх часах,— сказав я не без тремтіння в голосі,— я вам дуже вдячний за відтворення саду Цюй Пена.
— Не в усіх,— промурмотів він, усміхаючись.— Час безперервно розгалужується до незліченних майбутніх. В одному з них я — ваш ворог.
Я знову відчув копошіння, про яке вже згадував. Мені здалося, що вологий сад, який оточував дім, до нескінченності насичений невидимими людьми. Цими людьми були Елберт і я, але невидимі, багатоформні й розкидані по інших вимірах часу. Я підвів погляд, і примарний кошмар розсіявся. У саду, позначеному чорними й жовтими барвами, я побачив лише одного чоловіка; але той чоловік здавався незламним, як статуя, і він наближався до нас, ідучи по стежці, й був він капітаном Ричардом Медденом.
— Майбутнє вже тут,— відповів я,— але я вам друг. Можна мені знову поглянути на лист?
Елберт підвівся на повен зріст і висунув шухляду високого письмового столу. На мить він обернувся до мене спиною. Револьвер уже був у мене напоготові, я ретельно прицілився й вистрілив. Елберт упав негайно, без жодного звуку. Присягаюся, що смерть його була миттєвою, як спалах.
Усе інше — нереальне й незначуще. Медден забіг до кімнати, і я був заарештований. Мене засудили до повішення. Та попри жах усього, що сталось, я переміг. Я зміг передати в Берлін назву міста, яке вони мали розбомбити. Учора вони його розбомбили, я довідався про це з тих самих газет, які повідомили Англію про загадкове вбивство видатного синолога Стівена Елберта невідомим на ім'я Ю Цун. Мій шеф розшифрував цю загадку. Він зрозумів, що моя проблема полягала в тому, як (через гуркіт війни) повідомити назву міста Альбер[161] і що я не мав іншої ради, як убити людину з таким ім'ям. Але він не міг зрозуміти (й ніхто не зміг би), яким глибоким є моє каяття і якою нестерпною — втома".
Примітки:
1
Левкіп (460?-370 до н. е.) — давньогрецький філософ, основоположник атомізму.
2
Ласвіц, Курт (1848-1910) — німецький письменник-фантаст.
3
Керролл, Льюїс (справжнє ім'я — Чарлз Латуїдж Доджсон, 1832-1898) — англійський дитячий письменник і математик, професор Оксфордського університету (1855-1881).
4
Аристотель (384-322 до н. е.) — давньогрецький філософ.
5
Карлайл, Томас (1795-1881) — англійський філософ, письменник, історик.
6
Приблизний переклад: "Кравець перевдягань" (лат.).
7
Батлер, Семюел (1612-1680) — англійський поет-сатирик.
8
Ярмаркова гавань (англ.).
9
Orbis tertius — третій світ (лат.).
10
Англо-американська енциклопедія (англ.).
11
Британська енциклопедія (англ.).
12
Біой Касарес, Адольфо (1914-1999) — аргентинський письменник, приятель і співавтор Борхеса.
13
Пертес, Юстус (1749-1816) — німецький видавець.
14
Гностики — представники гностицизму, релігійно-філософської течії доби пізньої античності та раннього Середньовіччя.
15
Географія (нім.).
16
Ріттер, Карл (1779-1859) — німецький географ.
17
Хорасан — провінція на північному сході Ірану.
18
Ерзерум — місто на території теперішньої Туреччини, в Західній Вірменії.
19
Смердіс (власне, Лже-Смердіс) — мідійський чарівник Гаумата, котрий 11 березня 522 р. до н. е. захопив трон перського царя Камбіза, скориставшись своєю схожістю з братом царя.
20
Історія країни, яка називається Укбар (англ).
21
Гаслам також опублікував книжку "Загальна історія лабіринтів" ("А General History of Labyrints").
22
Андрее, Йоган Валентин (1586-1654) — німецький філософ-утопіст.
23
Де Квінсі, Томас (1785-1859) — англійський письменник.
24
Мастронарді, Карлос (1901-1976) — аргентинський поет.
25
Адроґе — район Буенос-Айреса, де в дитинстві жив Борхес.
26
Ґаучо — скотарі, переважно, мешканці південноамериканських пампасів.
27
Перша енциклопедія Тлену. Том XI. Глаер-Джангр (англ.).
28
Ібарра, Нестор — перекладач творів Борхеса на французьку мову, автор книги "Борхес і Борхес".
29
Nouvelle Revue Francaise — "Новий французький журнал".
30
Дріе Ларошель, П'єр (1893-1945) — французький письменник.
31
Реєс, Альфонсо (1889-1959) — мексиканський письменник.
32
По пазурах [видно] лева (лат.).
33
Чудовий новий світ (англ.). Так називається відомий роман Олдоса Гакслі.
34
Берклі, Джордж (1685-1753) — англійський філософ, представник суб'єктивного ідеалізму.
35
Прамова (нім.).