— Спасибі за історію,— сказав Карналь, не дослухавши, бо кінця тут ніколи не було.
— Та нізащо, Петре Андрійовичу, заходьте, я ще...
— Дякую. Неодмінно заходитиму.
Обідати поїхав додому, і тьотя Галя вмовила його трохи відпочити, бо не спав же не знати скільки. Карналь подзвонив Олексію Кириловичу, сказав, що сьогодні лишиться вдома, ліг у кабінеті на шкіряному— дивані (колись, жартома, говорив Айгюль: "Мрію вмерти на шкіряному дивані"), заплющив очі, враження було таке, ніби й справді зможе заснути, та вже за півгодини переконався: нічого не вийде. Передрімав — і все. Наосліп потягнувся рукою до столу, взяв те, що лежало скраю. Матеріали до статті про науку управління. Книжка Гвішіані, кілька відбитків зарубіжних журналів, виписки з історичних джерел, починаючи від античного автора Оносандра і візантійця Маврикія. Наука управління в шостому столітті! Чи не диво? "Це ми написали, як зуміли, почерпнувши з свого досвіду і з творів древніх авторів". Яка незбагненна сила — до^ свід! Поради, висловлювання давністю в півтори й дві тисячі років, актуальні ще й сьогодні. Керівника хотіли бачити благочестивим і справедливим, досвідченим у своїй справі, розумним і рішучим. До всього ставитися спокійно і незворушно, бу-< ти простим і стриманим у поводженні, не дбати занадто про своє тіло і про свої потреби, остерігатися жадності й користолюбства, бо користолюбного не люблять свої і зневажають вороги. Керівник повинен оберігати права підлеглих, спати мало і в нічний час думати про те, що належить зробити в майбутньому. Обдумувати все слід повільно, але, наважившись, діяти швидко, бо сприятливий випадок трапляється рідко і його треба ловити. Не возноситися при удачі і не падати духом од невдач — прикмети твердого й несхибного розуму, а передбачення — одна з найцінніших властивостей. Люди більше цінують щасливого, ніж хороброго, бо першому все дається без труда, а другому з великими втратами. Про те, що треба робити, радься з багатьма, про свої справжні наміри повідомляючи тільки небагатьом довіреним, а найкращий план слід вибирати самому і самому його виконувати. Треба вміти точно визначити, кому що можна доручити. Хитрих треба уникати більше, ніж злих, бо коли злі щось захочуть зробити, що не зуміють цього приховати, задуми ж хитрих дуже важко вгадати. Треба вміти обдурювати ворога, ніколи не довіряти перебіжчикам, приховувати поразки і роздувати успіхи. Дисципліна і кари викликають довір'я до начальника і надію на можливі нагороди. За непомірну суворість ненавидять, зайва поблажливість викликає зневагу. Коли головнокомандуючий веде військо в бій, він повинен видаватися веселим, бо прості воїни судять про наступний наслідок битви з настрою вождя.
Карналь задоволено погмикав. Кодекс, мабуть, не про нього і не для нього. Доводиться порушувати мало не всі пункти і часто не з своєї вини. Як то в Пушкіна: "И управлять кормилом мнений нужды большой не находил..," Поки XXIV з'їзд партії не записав у своїх рішеннях про поліпшення системи управління з широким застосуванням машинної техніки, Карналь з колегами належав мало не до набридливих диваків, які, мовляв, тільки заважають людям працювати і виконувати плани, а плани, відомо ж, завжди напружені. Директори, які переступили за 60, вважали пустощами всі модні штуковини з управління, виховані на прямолінійній повазі до начальства, вони звикли, щоб їх так само поважали підлеглі — ото й уся організація, усе правління. Автократія на роботі, а демократія — для зборів.
Він підвівся, сів до столу, підсунув рукопис ще одної статті для математичного журналу. Булеві функції. Ніхто ніколи й не чув про них, і тепер переважна більшість людей перебуває в щасливому незнанні. Навіть самі математики, які розділені майже на шість десятків математичних спеціальностей, час1-то працюють у цілковитому відокремленні від тих напрямків, які їх не стосуються. Тільки обиватель усе, починаючи від елементарної арифметики, зве математикою. Найдивніше: обиватель може торжествувати. Бо він має слушність, несвідомо відзначаючи єдність науки, як за часів Арістотеля. Тоді не ділили науки на галузі, не маючи ще чого ділити. Тепер з усіх галузей науки береться найістотніше. Практичний зиск звідси: безліч проблем розв'язується для безлічі потреб за одним замахом. Скажімо, потопання судна, пожежа, інфляція — це все явища, які формалізуються з допомогою того самого математичного алгоритму. Те саме і тою самою мовою говориться про процеси управління в машині, людині і суспільстві. І все — математика і математична кібернетика!
Ну, а Булеві функції — про них уже чимало написано фахівцями, ще більше буде написано, включаючи й статтю Карналя, над якою він засів працювати в сподіванні бодай трохи пригасити душевне сум'яття і спрямувати свої роздуми в світ, який не знає печалей і смутків, окрім смутку незнання та обмеженості. "І знов уже над містом вечори прядуть осіннє прядиво... А ранки, мов п'яні очі п'яної циганки, знялись туманом вогким догори".
Тьотя Галя принесла чай, Карналь і не помітив, чи пив його, чи не пив, сидів далі, думав, низав формули., час для нього зупинився ще вдень, тому немало здивувався, коли тьотя Галя, нечутно ступаючи, прийшла, щоб засвітити світло.
— Хіба вже вечір?—не повірив Карналь.
— Темно — то й вечір. А ти й без світла сидів би! Побережи очі.
— Думати можна без світла, тьотю Галю. В голові воно або роз'яснюється само по собі, або така темрява, що ніякими прожекторами не проб'єш.
— Отож, коли голова дурна. А тільки ж очі однаково всім дорогі: дурним і розумним.
Карналь підвівся, хруснув суглобами (ревматизм ще з війни), пройшовся туди й сюди по килиму. Подарунок від Айгюль. Запах сонця в столітніх фарбах, в овечій вовні, у поросі пустелі, якого не брали ніякі новітні пилососи. "Повітря, я й вогонь. А інше все я полишаю праху". Так говорить Клеопатра у Шекспіра. Може, це й прекрасно, що люди неминуче перетворюються на повітря й вогонь і світляні еманації?
Задзвонив телефон. Тьотя Галя налякано поглянула на племінника. Знов у той самий час, що й учора.
— Послухай ти, Петрику. Я боюся.