***
Якщо релігійна свідомість людей не зможе вмістити науку, остання остаточно стане на аморальний шлях розвитку і цілковито виродиться в чорну магію. Людство, згідно кос-мічних законів, розвинуло в собі здібності високого інтелекту, і ці здібності не можуть віднятись у людини. Але не просвітлені духорозумінням вони обов’язково переростуть у чорну магію і викличуть катастрофічне порушення гармонії світів, яке неможливо буде виправити. Чорна магія є використанням здібностей, які дає людині її природа, з егоїстичною метою. Важливі не так самі здібності, як їхнє використання. З іншого бо-ку, обмеженість світом щільних форм, що доступний сфері п’яти чуттів – це тупік для науки. Для розуміння тонких причин щільних виявів та наукового дослідження цих то-нких причин розум вченого повинен перейти межі трьохвимірного простору, а це не-можливо без вміщення релігійної свідомості, тобто духорозуміння.
***
Досліди в області тонких причин і можливі, і допустимі, і без них неможливо, але ці досліди повинні бути просвітленими духорозумінням чи релігійною свідомістю, інакше вчений вподобиться учню чародія, що випускає джина не знаючи, як його приборкати. Але, разом з тим, вчені, наука повинні дорости до свідомої дії у сфері тонких причин, інакше розвиток свідомості заходить у глухий кут.
***
Досліди у сфері тонких причин повинні бути методичними, обережними та послідов-ними, як і будь-які інші наукові досліди. І ця методологія має базуватись на духорозу-мінні.
***
Духовна причина народжує матеріальний, речовинний наслідок, і це робиться через сферу тонких енергій. Тому вчений повинен безстрашно йти від матеріальних, речо-винних наслідків через сферу тонких енергій до духовних причин. Але для цього підва-лини його серця повинні бути ствердженими на духорозумінні, тільки тоді людина на-буде справжньої влади над духоматерією і зможе стати сотрудником Господнім у тво-ренні світів.
***
Корінь і джерело всього – це духорозуміння.
***
Релігійна свідомість, звільнена наукою від марновірств – це найвище зі всього, чого може прагнути людство.
***
Релігійна свідомість, не випробувана твердим розумом, наукою – марновірство чи емо-ційна невпорядкованість, наука не просвітлена релігією – невігластво і вівісекція без розуміння наслідків своїх діянь.
***
В первісному раю духорозуміння було так само властиво людям, як рибі плавати. Але вони розуміли ці свої здібності не більше, ніж розуміє риба. Потім почали розвіватись здатності до розуміння та осмислення, але це, врешті-решт, відокремило від духорозу-міння. Сутність наступного циклу у тому, щоби у планетарних масштабах повернутись до духорозуміння, вмістивші здатність до осмислення. Для цього духорозуміння пови-нно осмислитись, що неможливо без науки, а людська здатність до розуміння та осми-слення – одухотворитись, що неможливо без релігії. Це також пов’язано з повною і осмисленою, із розумінням всіх причин та наслідків, владою людського розуму над фі-зичною і тонкою матерією, а цієї влади неможливо набути без усвідомленого духоро-зуміння.
***
Уся справжня мораль та етика людства – це усвідомлене духорозуміння.
***
Якщо якісь здібності людей не просвітлені духорозумінням, вони обертаються у егоїс-тичне використання, тобто чорну магію, тому що тільки духорозуміння може надати використанню здібностей людської природи правильного напрямку та мети. У випадку науки відсутність такої мети обов’язково приведе до загибелі цілу цивілізацію та пла-нету, оскільки занадто потужними є сили, які в силах розбудити ці здібності людської природи.
***
Відсутність мети, усвідомленої у духорозумінні, обов’язково поставить натомість мету егоїстичну, тобто чорномагічну, оскільки нічого середнього не існує, чи точніше, існує як перехідний етап у тимчасовості..
***
Сутність людської еволюції полягає у виявленні потенційностей людського Духу, а сутність виявлення цих потенційностей полягає в одухотворенні відповідної цьому ду-ху матерії, і набутті цією матерією властивостей Духу.
***
Повинні бути вироблені певні наукові методи дослідження тонких явищ та енергій і їхнього зв’язку з фізичною втіленістю, інакше не зміниться свідомість вчених, а це ма-тиме катастрофічні наслідки. Неможливо щоб і далі свідомість наукова та свідомість релігійна йшли двома паралельними потоками, які не пересікаються одне з одним, що занадто часто було навіть в тому випадку, коли вчені були релігійними людьми.
***
Всі фізичні джерела існування людської цивілізації рано чи пізно вичерпаються. А що прийде натомість? Сонячна енергія, чи енергія вітру, чи атомна, чи термоядерна. Дві перших на даний час ще не довели своєї здатності в повному об’ємі замінити нафту та газ. Дві останніх більше належать до сфери чотирьох вимірів, аніж фізичного світу, оскільки пов’язані з розщепленням та синтезом найменших часток означеної речовини – атомів. На даний час цивілізація розвивається вампіричним, екстенсивним способом, нічого або майже нічого не даючи біосфері навзамін. Якщо людство зможе цілком за-мінити енергіями які пов’язані зі світами вищих вимірів фізичні джерела енергії, не змінивши при тому свого мислення, цивілізація дещо відтягне свій крах, але за рахунок вампіричного ставлення до невидимих, іншовимірних світів. Це незворотньо порушить світову гармонію, і без будь-якої війни спричинить загальнопланетарну катастрофу. Про конкретні механізми цієї катастрофи ми можемо лише здогадуватись. Лише свідо-мість стосовно вищих світів і наслідків, які ми спричиняємо там своїми діяннями, може врятувати цивілізацію від загибелі та уникнути сатанізму у її проявах.
***
Справа не в тому, щоби відмовитись від використання на благо людства яких-небудь фізичних чи тонких енергій, справа в тому щоби, будучи на своєму місці у всесвіті, ко-ристуючись віддавати те, що тобі належить віддавати. І ось це "щось": усвідомлюючи світи божественої думки, намагатись втілити її відображення на землі. Без цього не бу-де природнього, глибинного енергообміну між Тонким та Вогняним світом і земною втіленістю, світом Божественної думки, тонких енергій і земною матеріальністю. Від-сутність такого природнього енергообміну призведе до того, що розвиток світу піде всупереч Божественним планам і, як наслідок, викликатиме на реакцію очищення, тоб-то гнів Господень. У випадку безнадійного творення це приведе до завершення історії цього світу, катастрофи, стагнації, хаосу та розпаду.