ЧИ ТИМ КОНЕМ
Сидить москаль на стільці,
Аж куриться, бреше,
А ляхва кругом стоїть,
Тілько вогню креше.
"От,— прибріхує москаль,-
Раз була пoтixa:
В одні сутки п’ятсот верст
Я верхом проїхав".
"Та куди вам п’ятсот верст?" —
Ляшок обізвався.
"Так не вірите, чи що? —
Москаль запитався.-
Та знаете, що в Mocквi
Один не пoвipив,
Так я йому кулаком
Морду перемірив?.."
Тогді ляшок позадгузь.
"Скажіть,— каже,— пане,
Чи тим конем їхав пан,
Що стоїть на стані?"
"Этим самым!" А ляшок:
"Так було й казати,
Бо тим можна не п’ятсот —
Тисячу ввігнати".
ЗАПОРОЖЦІ У СЕНАТІ
Раз московські сенатори
Змовились мовчати,
Щоби нашим запорожцям
Відвіту не дати.
Ото входять запорожцу
Москалів вітають;
A тi сидять бовванами,
Не відповідають.
Запорожці ідуть ближче,
Стали коло стола.
A тi сидять, як сиділи,
Жаден aнi слова.
Тогди старий запорожець
До своїх озвався:
"Чи не в пустку, мої діти,
Я з вами забрався?"
"В пустку! В пустку!" — закричали,
"То що ж, мої діти?
Коли в пустку ми забрались,
То можна й ... !"
"А запевне, дядьку, можна!"
Гримнули по разу
Та й пішли до дому ждати
Другого указу.
КОШОВИЙ У ЦАРИЦІ
Прибуває кошовий
В північну столицю
Та й іде coбi у двір
Вітати дарицю.
Але тілько на nopir —
Зачепився зразу
I в палац! — трах-тарах! —
Розчерепив вазу.
I якби на москаля —
Згинув би до лиха,
А наш собі кошовий
Лиш промовив стиха:
"Таку-то вже наш козак,
Знать, натуру має:
Чого тілько не вкраде —
То так розбиває!"
РИБКА-С
Раз полковник москаля
Кличе у палатку:
Посилає до села,
Тикає десятку.
Та й i каже, щоб приніс
Хліба зо три скиби
Та ще масла, коли є,
А як буде — й риби.
Пішов москаль на село,
В’юном завинувся,
Всього йoмy накупив.
Назад повернувся.
"Что ж,— питається,— купил?"
"Купил, благородье!"
"А что,— каже,— заплатил?"
"Кругло, благородье:
Пять за масло, три — за хлеб,
А грош — это рыбка-с..."
"А еще где адин грош?"
"Да грош — это рыбка-с".
"Да ты девять заплатил!"
"Точно сащитали-с!"
"А еще где адин грош?"
"Да за рыбку взяли-с!"
"Да ты грош адин украл,
Хамаво атродье!"
"Точно, барин, что украл...
Украл, благородье!"
"Что ж ты прямо не сказал?
Энтакое рыло!"
"Да я прямо бы сказал,
Спрасить тольки было".
НА ВАДАПОЙ!
У полковника москаль
Заглянув індика,
Пійняв його на гачок
Та й тягне до лиха.
А полковник реготать,
Аж мало не ляже:
"Куда ево ты ведешь?"
"На вадапой!" — каже.
А той йому iз вікна
Махає рукою:
"Ну, аставь его, аставь!
Я и сам напою".
"Слушаю-с!" — кричить москаль,
Пускає індика
I направо, кругом, марш! —
I здимів до лиха.
ЗАГАДКА
Забагає німець рака,
Не вміє назвати,
Закликає хрестьянина,
Давай мудрувати:
"Вгадай,— каже,— что мой хочет?"
-"Та нi, не вгадаю!"
"Нога многа, уса долга!
Знаешь?.." — "Hi! Не знаю!"
"Как не знаешь?.. Сам он малый,
Кафтан его разный,
Как не сварен — кафтан черный,
А как сварен — красный...
Теперь,— каже,— угадаешь?"
"Та нi! Не попаду!"
"Как не знаешь?.. Шейка шлеп-шлеп,
А перед иззаду..."
"Чи не рака?" — "Рака, рака!"
"Бодай же вас, пане!
Найшли ж i ви в наших раків
Німецькі каптани!"
PROSIE SIЕ.
Розгулявся вражий німець,
Давай пиво пити.
Дaлi хоче на похмілля
Клаповуху вбити.
Не вважае, що й поросна...
"Zabic,— каже ,— Jane!"
Той i каже: "Szkoda zabic,
Во prosie siе, panie!"
Але німець підхопився,
Надувся, як рябець.
"Со to,— каже,— ze siе prosie?
Zeby plakal, zabic!"
_____________________________
Не питає, що й поросна...
"Бий,— каже,— Іване!"
Той i каже: "Шкода бити,
Пороситься, пане!"
Але німець підхопився,
Як несамовитий.
"Що то,— каже,— що проситься?
Щоб плакала — вбити!"
WODY!
Одягнувся німець паном,
Та грошей не має.
Ходить, бідний, по Варшаві
3 голоду вмліває.
Ходить, свище... Далі чує —
Десь музики грають,
Німець ближче, поглядає —
Аж пани гуляють.
"Зайду,— каже,— поживлюся!"
Входить до покою;
Але тілько бідний німець
За пopiг ногою —
Його в танець i втягнули...
Що робити з горя?
Хоч голоден, як собака,
Танцює, небора.
Протанцював разів кілька —
Нема відпочинку:
То та піде німця просить,
То та на годинку...
І знемігся бідний німець,
Підкосились ноги;
Та як раптом повернувся —
Гу-гуп до підлоги!
Засміялись пані зразу,
Разом заплескали,
Далі бачать, що не жарти,
"Wody!" — закричали,
Але німець iз підлоги:
"Nie trzeba! Nie trzeba!
Nie trzeba mnie,— каже,— wody,
A kawalek chlieba!" [29]
ЧИЙ TO СОБАЧКА?
Іде козак понад Буг,
Чумак попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.
"А чиє то,— запитав, —
Песеня, чумаче?"
"А чиє ж? — говорить той.-
Звісно, що собаче!"
Іде козак понад Случ,
Hiмець попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.
"А чиє то песеня?" —
Питає дурного.
"Моє!" — каже. А козак:
"Зроби й нам такого!"
22 июня
КОЗАК I КОРОЛЬ
Став багатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати.
А король йому й сказав:
"Відгадай три штуки,
Відгадаєш — тогди на!
А як нi — на муки!
Перша штука: скілько зip
В небі серед літа?
Друга штука: покажи
Середину світа!
Третя штука: угадай,
Що думати буду?
I от тoбi цілий piк
Для твого розсуду!"
Відійшов багач назад,
Та так йому нудно!..
Не вгадати — так біда,
А вгадати трудно!