Повість минулих літ

Сторінка 73 з 79

Літописець Нестор

5 Звідси починаючи і словами "що й сталося" кінчаючи, іде текст, запозичений із руського компілятивного "Хронографа за великим викладом", де використано "Хроніку" Амартола та її продовження.

6 Відомості про це Амартол запозичив із Біблії (Друга кн. Маккавеїв V? 1—4); можливо, тут ідеться про марево, міраж (повторно про це в літописі занотовано під 1113 р.); за іншими даними, тут також мовиться про комету Галлея, яка була в перигелії 163 p. до н. е.,— але тоді матимемо деяку неузгодженість, бо Антіох IV Єпіфан Славний помер 164 р. до н. е. під час походу на Єрусалим. Про цю саму комету Галлея говориться й далі: вона була в перигелії 66 p. до н. е. і 15 листопада 530 p. Точні дати метеоритних дощів (зорелет) •відомі з китайських хронік.

7 В Іп., Хл. і Лавр. хибно "вь Африкии", в Амартола і Акад. "въ Фракии".

8 Поприще — міра довжини, близько 700 —и.

1066

' Катепан — імператорський намісник, вищий воєначальник.

2 За Воскр., у Ростислава (за Татіщевим, його друге ім'я Михайло) був брат Ярополк, існування якого, однак, викликає сумніви. Жона Ростислава, за Густ., мала ім'я Ланка і, за даними Татіщева, який хибно називає її Анною, після смерті мужа вона хотіла з дітьми (тобто з синами Рюриком, Володарем, Васильком і дочкою) їхати в Угри до свого батька. Але великий князь київський Ізяслав Ярославич дітей їй не віддав і їхати не дозволив. Генеалогічні дослідження показали, що Ланка (Ілона, Олена) була дочкою угорського короля Бели І, який помер 1063 p. Отже, Ланка збиралася в Угри до своїх рідних братів — Гейзи (з 1074 p. короля Гейзи І) чи Ласло (з 1077 p. короля Ласло І Святого), де й вийшла заміж удруге за хорватського короля Дмитрія Звонимира. Після його смерті у 1089 p. Ланка, як видно, знову повернулася на Русь, до свого сина Володаря, бо 1097 p. з'являється на сторінках Густинського літопису.

1067

1 Про цю битву говориться і в "Слові о полку Ігоревім": "На Немизь снопы стелють головами..."

2 В Іп. "июня", у Хл. і Лавр. "іуля".

3 Додано з Новг. І.

1068

' Додано з Лавр.; в Іп. тут змістова помилка, бо пропущено слова "русьскыи князи, и поб'ьдиша".

2 Звідси розпочинається вставлене в літопис "Поучения про кари божі", яке гіпотетичне приписувалось Феодосієві Печерському.

3 В Іп. і Хл. хибно "вредомъ"; у Лавр. "ведромъ".

4 Іоїль II, 12.

5 Ісайя XLVIII, 4.

6 Амос IV, 7, 9, 10; вільний і скорочений виклад.

7 Додано з Лавр.

8 Малахія III, 5 — 7, 10, 11, 13, 14; вільний виклад.

9 Ісайя XXIX, 13.

'° Притчі Солом. І, 28.

" Іоїль II, 23 — 25.

12 Русалії — древньослов'янське поганське свято-моління русалкам (вілам); відзначалося чотири рази на рік — 25 грудня, б січня, на русальну неділю (див. прим. 1 до 1177 p.) і на Івана Купала (24 червня).

13 Ізяслав подався по допомогу в Польщу до свого родича, Болеслава Сміливого (з 1076 p. короля польського), сина тітки Ізяслава ДобронігиМарії, що була замужем за— Казимиром І Відновителем, і водночас небожа жони Ізяслава Гертруди-Олісави, сестри того ж Казимира.

14 В Іп. "руками яша", у Хл. "рукама яша"; у Лавр. "яша рукама", — всюди хибно.

1069

' Про цю втечу Всеслава (жона його невідома) потай од киян говориться і в "Слові о полку Ігоревім": "Скочи оть нихъ лютымъ звhремъ въ плъночи изъ Бhлаграда, обhсися синь мьглh".

2 У Мстислава залишився син Ростислав від невідомої жони.

:і У Новг. I тут додано, що тоді погоріло Подолля (у Києві).

1070

' В Іп. і Хл. хибно "оу Всеслава"; у Лавр. "у Всеволода".

1071

' В Іп. і Хл. хибно "начаста"; у Лавр. "нарицаху".

2 В Іп. "в лодьях", у Хл. "в лодіи".

3 В Іп. хибно "мечтавше", у Хл. "метавше".

4 Додано з Лавр.

5 В Ід і Хл. "побhдити"; у Лавр. "погубити"; у Новг. І "побити".

1072

1 У Лавр. "мhсяца мая 2 день", — і але ця дата невірна, бо тоді була середа; крім того, на неділю 20 травня 1072 p. припадав празник всіх святих (отців Нікейських собор), вибраний, очевидно, для того, щоб підкреслити святість Бориса і Гліба (див. також текст під 1115 p. про перенесення їхніх останків).

1073

' Тобто, входить у зносини, змовляється; в 1п. "вьстаєть", у Хл. "сватается".

2 Додано з Лавр.

3 Як і в 1068 p., Ізяслав подався до Болеслава Сміливого, і той навіть розпочав якісь бойові дії на окраїнах Русі, але, воюючи з чехами, був примушений звернутися по допомогу до Святослава; при цьому Болеслав забрав Ізяславове добро, пограбував свого дядька (вуйка).

4 Успенський собор Києво-Печерського монастиря.

1074

1 Ананія, Азарія та Мисаїл.

2 Феодорова неділя (Феодора Тірона) — перший тиждень великого посту.

3 Лазарева п'ятниця — передденьЛазаревої суботи, тобто суботи шостого тижня (вербного, або цвітного) великого посту.

4 Страсна неділя — останні сім днів великого посту перед Великоднем.

5 Цвітна неділя — вербна неділя (день).

6 Цей чернець Микола виступає і в "Житії Феодосія Печорського", написаному Нестором: Микола був нечистий на руку, злодій: Ігнат, очевидно, теж не відзначався високою мораллю.

7 В Іп., Хл., Лавр. "кь", "къ"; в Акад. "оть".

8 Деякі вчені приписують цьому Іакову Мніху авторство "Пам'яті і похвали Володимирові", житій Володимира, Бориса і Гліба та інших творів.

9 Додано з Лавр.

10 День і ніч на Русі ділилися, незалежно від пори року, на дванадцять годин (різної тривалості); друга година дня — це друга година після сходу сонця. 11 В Іп., Хл. і Лавр. хибно "вь 11 лhто".

12 Додано з Акад.

13 Смолка (Silene L.).

14 Летаргія.

15 В Іп. і Лавр. "прабошняхъ" — ідеться про черевики, легке домашнє взуття з черевної частини шкури, яке надівалося на босу ногу.

16 В Іп. І Хл. "дары", у Лавр. "раны".

17 Далі в Іп. незаповнений другий стовпець 73 арк. (145 с.) і весь зворот 73арк— (146 с.); з арк. 74 (147 с.) розпочинається другий почерк.

1075

1 У Лавр. дата закінчення Успенського собору Києво-Печерського монастиря — 11 липня (1078 р.). у Радз. і Акад.— 3 липня.

2 Ізяслав Ярославич, вигнаний із Києва і пограбований у Польщі (див. прим. З до 1073 р.), у січні 1075 р. прибув до німецького міста Майнца, до німецького імператора, з 1084 р.— імператора Священної Римської імперії Генріха IV, і прохав у нього підмоги проти Святослава. Імператор вирядив до Києва послом трірського архієпископа Бурхарда, брата (по матері) Оди. дочки німецького графа Ліппольда Штаденського і фон Штаде), другої Святославової жони (першою, за Любеньким синодиком. була Килікія), і, природно, той не лише не заступився за Ізяслава, а привіз Генріхові IV багаті подарунки від Святос.іава — силу золота, срібла, дорогої одеж і.