(1819)
Лакованої таці чорна гладь.
На ній і муха раптом
Посковзнулась!
(1819)
Кобила-мати
Сторожко пильнує своє лоша,
Що п'є із джерела.
(1819)
Повен страждань цей світ!
Навіть коли цвіте сакура,
Навіть коли цвіте!
(1819)
Тікай, тікай,
Горобчику, мій любий!
Його Величність виступає — кінь!
(1819)
Котись-котись,
Жолудю!
Люлі-люлі-люлі!1
(1819)
Своєю стежкою
З захмарених вершин
Вервечкою спускаються мурахи.
(1819)
Життя — росинка!
Хоч воно й росинка,
А все ж таки!2
(1819)
Що б не було,
Але на схилі літ
Лише на тебе, Боже, покладаюсь!
(1819)
Єдине прізвище
У книзі гостьовій.
Вечірній холод!
(1819)
Не варто лаятися,
Птаство перелітне!
Взаємодопомога — ваш талан!
(1819)
Вірш, написаний за мотивами стародавньої колискової пісні.
Вірш, написаний з приводу смерті маленького сина.
Який чудовий паперовий змій
Піднявся в небо
Над житлом убогим!
(1820)
Мале хлоп'я,
Нав'ючене травою.
Травневий дощ!
(?)
Не бийте муху!
Гляньте, як вона
Старанно руки й ноги витирає.
(1820)
Міхурника кущі.
А поміж ними —
Десь з семеро малих дітей-прочан.
(1820)
Маленький равлик
Вправно завернув
За ріг веранди.
(1821)
Відламаним на палички для їжі
Стебельцям сусукі
Теж нині свято!
(1821)
Квітуча дейція1!
А поруч — колобки,
Наліплені із глини дітворою.
(1821)
Здається, не гранат,
А сам диявол
Роззявив свою пащу вогняну.
(1821)
Осінній ураган
Уміло й легко
Над вогнищем розправу учинив.
(?)
До матері
В негоду пригорнувшись,
Дитя заснуло.
(1821)
Не плач, цвіркунчику!
Бо навіть у зірок
Кохання без розлуки не буває.
(1822)
Під блискавками
Хтось посеред поля
Купається.
(1822)
Дейція ("уно-хана") — кущоподібна рослина з квітками білого та блідо-рожевого кольору
(лат.: Беііі2Іа).
Що хочеш вибирай:
З криниці — воду
Чи поруч, зверху каменя, — вино!
(1822)
Здається,
Що маленький водоспад
Жартує іноді з червоним листям клена.
(1822)
Уважно й сторожко
Глядить бекас на мене.
Смеркається.
(?)
Молочний Шлях!
Невже моя зоря
Також одна сьогодні заночує?
(1822)
Очеретянка в річці Тікума
Завмерла:
Ані сплеску, ані звуку!
(1822)
Базар ранковий.
Градом весняним
Наповнені по вінця всі жаровні.
(1823)
Нумо, равлику!
Потихесеньку
Підіймайся на Фудзіяму!
(1823)
Через поля
Сягає шлях прямий —
Шлях на молебень десятивечірній.
(1823)
Танок побачити
Навіть Дзідзо прийшов —
Став у рядочок поміж глядачами.
(1823)
Це дерево теж зрубають.
Невже ти цього не знаєш,
Пташино, що в'єш гніздечко?
(1824)
Форелі нерест.
У повітрі теж
Мигтять опалі сакури листочки.
(1824)
Йде перший сніг.
Удалині маячить село,
В яке сьогодні поспішав.
(?)
Ніхто й не доторкнувся
До записки!
Зимова самота.
(?)
Стареча кволість!
Гілку на підпал
Не можу об коліно поламати.
(?)
Басьо1 річниця!
В цьому році теж спромігся все-таки
Здолати шлях далекий.
(?)
Переклад І. Бондаренка