Тут мадемуазель Уоррен зупинилася, потім продовжувала;
— Для мене це було дуже погано, зрозуміло. Я стала надзвичайно збалуваною. Але не будемо ухилятися теми, й говорили про ефект, який справив на Керолайн її вчинок. Результатом того злого вчинку було те, що в неї з'явилася на все життя нелюбов до будь-якого акту насильства. Вона суворо стежила за собою, весь час боячись, щоб подібне не повторилося. В неї були свої методи захисту. Один з них — екстравагантна мова. Їй здавалося (і психологічно, мабуть, вона цілком права), що надто різка мова не дасть можливості переважити різкості у вчинках. З досвіду вона переконалася, що цей метод підходящий. Тому можна було почути, як, наприклад, Керолайн говорила: "Мені б хотілося порізати такого-то на шматки і варити його в олії". Траплялося, вона казала мені чи Еміасові: "Якщо ти будеш і далі псувати мені нерви, я вб'ю тебе". Вона легко сварилась. У неї з Еміасом відбувалися найфаитастичніші і найжахливіші і найпристрасніші суперечки.
Еркюль Пуаро погодився.
— Це говорили і свідки під час процесу, що гризлися вони як собака з кішкою.
— Так. Це і є найтупіша і найоманливіша сторона всіх свідчень. Звичайно, Еміас і Керолайн сварилися, говорили одне одному образливі й жорстокі речі, однак ніхто не постарався зрозуміти, що їм подобалося сваритись. Саме так. Це був стиль їхнього життя. Обоє обожнювали драми, емоційні сцени. Більшість чоловіків їх уникає, прагне спокою, але Еміас був художник, йому подобалося кричати, погрожувати і взагалі бути грубим і злим. Еміас був з такої категорії людей, які, не знайшовши запонки, перевертають з криком увесь дім. Можливо, це звучить дивно, я розумію, але саме життя в безперервних чварах і примиреннях було своєрідною розвагою. Якщо б мене не змусили виїхати і дозволили дати показання, я розповіла б усе це. Хоч не думаю, щоб хтось мені повірив. У всякому разі, на той час це не було настільки ясне для мене, як тепер! Я це знала, але ще не досить обдумала і не готова була висловити. — Вона поглянула Пуаро прямо в очі. — Ви розумієте, що я хочу сказати?
На знак згоди Пуаро кивнув головою.
— Цілком розумію і вірю, що все це ви говорили мені чистосердечно. Але дозвольте мені запитати вас, мадемуазель Уоррен: якими були в ті дні ваші особисті почуття?
Анжела Уоррен зітхнула.
— Головним чином, розгубленість і безсилля. Це здавалося фантастичним кошмаром. Керолайн арештували трьома днями пізніше, як мені здається. Я ще пригадую свій гнів, свою німу злість і свою дитячу віру в те, що все це тільки дурна помилка, все, мовляв, налагодиться… Керолайн страшенно турбувалася про мене. Вона прагнула Всіляко відгородити мене від цієї історії. За її вимогою мадемуазель Уільямс майже одразу й відвезла мене до якоїсь рідні. Поліція не заперечувала. А потім, коли було з'ясовано, що потреби в моїх показаннях немає, організували мій від'їзд за кордон. Я не хотіла їхати, але мені пояснили, що вона страшенно турбується за мене і що єдине, чим я могла 6 допомогти їй, це поїхати. — Анжела зупинилася, потім додала — Я поїхала в Мюнхен і була там, коли… коли оголосили вирок. Мені жодного разу не дали побачитися з Керолайн. Вона цього нізащо не хотіла. Мені здається, це єдиний випадок, коли вона не зрозуміла мене.
— Ви не повинні так говорити, мадемуазель Уоррен. Візит, нанесений в тюрмі будь-якій людині, може справити жахливе враження на молоду і чутливу дівчину.
— Можливо… — Анжела Уоррен встала. — Після оголошення вироку сестра написала мені листа. Я ніколи нікому його не показувала. Але, вважаю, зараз варто його показати. Можливо, він допоможе вам зрозуміти, якою людиною була Керолайн. Якщо хочете, можете його взяти, щоб показати Карлі.
Вона підійшла до дверей, затим, різко обернувшись, сказала:
— Ходімте зі мною. В моїй кімнаті є портрет Керолайн.
З точки зору живопису, портрет Керолайн був посереднім. Але Пуаро розглядав його з великим інтересом, відшукуючи те, що його цікавило.
Продовгувате овальне обличчя, тонка лінія підборіддя і щік, ніжність і деяка сором'язливість. Почуття невпевненості в собі, прихована внутрішня краса. В ній не було твердості і життєздатності Карли — енергію і життєрадісність Карла успадкувала, безперечно, від свого батька.
Все ж, дивлячись на портрет, Еркюль Пуаро зрозумів, чому людині великої уяви, яким був Квентін Фогг, неможливо забути її.
Анжела, Уоррен з'явилась перед ним із листом у руках і спокійно говорила:
— А тепер прочитайте, що вона пише.
Пуаро схвильовано розгорнув папір і прочитав написане Керолайн Крейль шістнадцять років тому.
"Дорога моя маленька Анжело!
Ти почуєш погані звістки і засумуєш, але я хочу, аби ти добре усвідомила, що все обійдеться найкраще. Я перед тобою ніколи не кривила душею і не покривлю тепер, коли скажу, що зараз відчуваю цілковите задоволення і спокій, яких ніколи не знала. Все добре, моя люба, все добре. Не оглядайся назад і не переживай за мене. Іди вперед життям і намагайся встигати. Ти можеш мати успіх, я це знаю. Все дуже, дуже добре, моя дорога. А я піду до Еміаса. Я ніскільки не сумніваюся, ми будемо разом. Я б не могла жити без нього.
Зроби для мене одне-єдине — будь щаслива. Я вже сказала: я щаслива. Треба сплачувати свої борги. Це прекрасно — почувати себе умиротвореною.
Любляча тебе сестра Керо".
Пуаро двічі прочитав листа. Потім повернув його і сказав:
— Дуже гарний лист, мадемуазель. Прекрасний.
— Керолайн, — сказала Анжела Уоррен, — була чудова людина.
— Так, незвичайний розум… На вашу думку, цей лист свідчить про те, що вона не винна?
— Само собою зрозуміло.
— Але ж вона не говорить про це прямо.
— Тому що моя сестра прекрасно знає: я ніколи й не подумала б, що вона винна.
— Можливо, можливо… Але можна трактувати і по-іншому… Що вона винна і, тільки сплачуючи свій борг, — знаходить спокій.
Це відповідало, думав він, її поведінці на процесі. Тої миті Пуаро пережив найсильніші сумніви щодо шляху, яким пішов. Досі все свідчило про винність Керолайн Крейль, тепер же і її власні слова поверталися свідченням проти неї. Проте з іншого боку була непохитна переконаність Анжели Уоррен. Анжела знала її досить добре, але, безперечно, її впевненість могла бути просто фанатичною вірою підлітка, готового захищати до останньої краплі крові любиму сестру.