Перед нами сиділо троє І в губах стремів жах. Дзвеніла шибка захриплою грою І розхристував крила птахВечером, коли крутять каву, І заблимає чадний огонь — Вилізе й загине смертю безславною На брудному й метушливому пероні.22-II-920. Київ.