На прощання, милий брате,
Що сказать тобі?
Моє серденько розтяте
Ниє все в журбі.
В темну даль без повороту,
Може, зникнеш ти...
А нам треба б на роботу,
Бо люд кличе йти.
До завітів будьмо ж певні;
Доки мисль руша,
Стіймо поруч, як найкревні,
Як одна душа!
Обійнять навік немога,-
Обійму на час...
Доки світ, тяжка дорога
Не розлучить нас.
Що кайдани та напасті?
Годі потурать...
За братів нам доля пасти,
За сестер вмирать!
В гадці віки я з тобою,
Голубе ти мій!
Спогадай же хоть добою
У нудьзі німій!