Музей старожитностей

Сторінка 47 з 48

Оноре де Бальзак

25. Шатобріан Франсуа Рене (1768-1848)— французький письменник-романтик. В період реставрації деякий час обіймав посаду міністра закордонних справ.

26. Заява "двохсот двадцяти одного" — заява депутатів опозиції, які 221 голосом проти 181 вимагали відставки ультрароялістського кабінету Поліньяка.

27. Гондревіль — персонаж "Людської комедії".

28. Ораторіанці — чернечий орден, заснований 1564 р. Назва походить від ораторій — молитовних домів.

29. Генерал Монкорне — персонаж "Людської комедії".

30. ...жебрака з "Антиквара"...— Ідеться про роман англійського письменника Вальтера Скотта (1771-1832).

31. ...автора, якого ми вже цитували...— В. Скотта.

32. Шевальє Сен-Жорж (1745-1799) — уславлений фехтувальник.

33. Фоблаз — герой авантюрного роману "Любовні пригоди кавалера де Фоблаза" письменника Луве де Кувре (1760-1797).

34. Бомарше П'єр Огюстен Карон (1732-1799) — французький драматург, автор відомої трилогії про Фігаро.

Данкур Флоран (1661-1725) — французький актор та автор комедій.

35. Людовік Святий (1214-1270) — король Франції (Людовік IX) з 1226 р.

36. Принц Євгеній — принц Ежен Савойський, принц Коріньянський (1663-1736), австрійський полководець. Ображений відмовою Людовіка XIV дати йому полк, перейшов до австрійської армії. Згодом став одним з найблискучіших полководців свого часу.

37. Фрідріх II (1712-1786) — король Пруссії з 1740 р.

38. ...не кардинал... а маршал Рішелье...— Ідеться про Рішельє Армана Жана дю Плессі (1585-1642), французького державного діяча, ідеолога абсолютизму, кардинала (з 1622 р.), і Луї Франсуа Армана дю Плессі (1696-1788), його нащадка, придворного Людовіка XV.

39. Мірабо Оноре Габріель Рікеті (1749-1791) — політичний діяч часів Французької революції.

40. Валуа — французька королівська династія (1328-1589).

41. Сен-Пре — головний герой роману французького письменника і філософа Жана Жака Руссо (1712-1778) "Юлія, або Нова Елоїза".

Ловелас — головний герой роману англійського письменника С. Річардсона (1689-1761) "Клариса Гарлоу".

Дідро Дені (1713-1784) — французький письменник і філософ-просвітитель.

Монтеск'є Шарль (1689-1755) — французький письменник, публіцист, філософ-просвітитель.

42. "Котідьєн" — ультрароялістська газета, заснована 1792 р.

"Газетт де Франс" — тогочасна газета роялістського спрямування.

43. Стерн Лоренс (1713-1768) — англійський письменник. Особливу роль у творах Стерна грає іронія.

44. Сен-Сір — військова офіцерська школа. Заснована 1803 р. в Фонтенбло. 1808 р. переведена до Сен-Сіра, містечка неподалік від Версаля.

Політехнічна школа — школа військових інженерів та артилерійських офіцерів у Парижі.

45. Дедал — у грецькій міфології афінський будівничий і художник. Ув'язнений разом зі своїм сином Ікаром, придумав план утечі, зробивши з воску і пір'я крила. Наказував синові не підніматися високо, щоб сонце не розтопило воску.

46. ...на виставу "Весілля Фігаро"...— Ця комедія Бомарше мала надзвичайний успіх, зали завжди були переповнені.

47. Вільруа Нікола (1598-1685) — маршал Франції, управитель Людовіка XVI.

48. Відам — давній дворянський титул у Франції.

49. ...Табору Золотої Парчі...— Під час переговорів 1520 р. з королем Англії Генріхом VIII французький король Франціск І звелів поставити собі намет із золотої парчі.

50. Агнеса — наївна і чиста героїня комедії Мольєра "Школа жінок" (1662).

51. Піола Пеллегро (1617-1640) — італійський художник.

52. Мессаліна — дружина Клавдія (10— 54), римського імператора з 41 р. Її ім'я стало прозивним, означає розбещену жінку.

53. Біла Дама — героїня опери Франсуа Адрієна Буальдьє (1775-1839) "Біла Дама" (1825).

54. ...далі по сучасній Країні Ніжності...— Натяк на алегоричну "Карту країни Ніжності" французької письменниці Мадлени Скюдері (1607-1701), яка додала її до свого роману "Клелія".

55. Сціпіон Публій Корнелій (235-бл. 183 до н. е.) — римський полководець.

56. Амадіс — герой іспанського рицарського роману "Амадіс Гальський" (XVI ст.). Одна з найвідоміших його редакцій належить Гарсі Ордоньєсу де Монтальво (1508).

57. Сганарель, Жеронт — персонажі комедії Мольєра "Лікар мимоволі" (1666).

58. Маскаріль — тип хитрого слуги у французькій комедії XVII-XVIII ст.

59. Плутарх (бл. 46 — бл. 127) — давньогрецький письменник і філосов. Найбільшою популярністю користуються його "Паралельні життєписи", біографії славетних грецьких і римських державних діячів і полководців.

60. ...з фатального годинника Смерті...— Алегоричну фігуру Смерті часто зображували з пісочним годинником у руках.

61. Трівульцій Жан Жак (1448-1518) — один з полководців Людовіка XII, маршал Франції.

62. Баярд П'єр (бл. 1473— бл. 1524) — французький полководець, відомий своєю шляхетністю та мужністю.

63. Маркіза де Спінола — генуезка, що закохалась у французького короля Людовіка XII під час його перебування у Генуї в 1502 р.

64. Король-мученик — Людовік XVI (1754-1798), страчений за вироком Революційного трибуналу.

65. Карл І Англійський (1600-1649) — король Англії з 1625 р., страчений за вироком Верховного суду.

66. ...лезом своєї шпаги Командор...— Тут і далі йдеться про епізоди з легенди про Дон Жуана, за мотивами якої створив свою комедію "Дон Жуан" Жан Батіст Мольєр.

...фінал Моцартового "Дон Жуана"...— Опера В. А. Моцарта завершується традиційною сценою загибелі героя, який, не маючи сили звільнитися від крижаного потиску руки Командора, провалюється в безодню.

67. Бюффон Жорж Луї Леклерк (1707-1788) — французький природознавець. Захищав ідею змінності видів під впливом природного середовища.

68. Селімена — героїня комедії Мольєра "Мізантроп" (1666), великосвітська кокетка.

Фігаро — головний герой трилогії Бомарше ("Севільський цирульник", "Весілля Фігаро", "Злочинна мати"), енергійний, спритний, веселий.

Панург — герой роману Франсуа Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель", шахрай і бешкетник, наділений, проте, допитливим розумом та дотепністю.

69. Отець Жозеф — Франсуа Леклерк (1577-1638), довірена особа та дорадник кардинала Рішельє.

70. Марс Анна Франсуаза Буте (1779-1847) — французька комедійна актриса.

71. ...укравши вночі золоті медалі...— Натяк на пограбування 1831 р. королівської колекції монет з кабінету старожитностей короля.