Діодор Сіцілійський, історик, який створив 2000 років тому свою 40-томну "Історичну бібліотеку", писав у першій книзі, що боги Ізіда та Озіріс нібито принесли цивілізацію людям. Саме Ізіда та Озіріс навчили людей добувати корисні копалини, вирощувати пшеницю та ячмінь, а також "дали найменування багато чому, що до тих пір ще не мало назви". Історик пише дослівно ось що: "Вони (жерці.— Прим. ред.) кажуть, що від Озіріса та Ізіди до правління Александра, який заснував в Єгипті місто, назване на його честь, пройшло понад 10000 років". Через кілька сторінок Діодор розповідає про битву олімпійських богів з гігантами і при цьому дорікає грекам, які нібито помилялися, вважаючи, що народження Геракла відділяє від Троянської війни лише одне, покоління, насправді ж це, на думку автора, мало місце "в часи першої появи людей. А від цієї події до єгиптян пройшло понад 10000 років, тоді як з часів Троянської війни минуло лише неповних 1200 років".
Подібні дати, що суперечать сучасним археологічним; даним, наводить також грецький історик Геродот у другій книзі своїх "Історій" (розділи 141-142). Під час подорожі по Єгипту в 450 p. до н. в. жерці у Фівах показали йому 341 велетенську фігуру, кожна з яких утілювала одне з поколінь верховних жерців, починаючи з 11 340 p. до н. е. Історик довідався від єгипетських жерців, що їхні дані нібито дуже точні, бо вони їх записували протягом життя багатьох поколінь. Жерці також пояснили йому, що кожна з 341 статуй втілює якийсь людський вік. На початку, згідно з словами жерців, боги ще жили серед людей. Геродот навіть пише в книзі "Історій": "Геракл у єгиптян — древній бог. Згідно з твердженнями жерців, до часу правління Амазіса минуло 17000 років..." Там же читаємо: "Починаючи з Менеса, першого царя єгиптян, як розповідають жерці, правили 330 царів, імена котрих жерці вичитали мені з якоїсь книги..."
Цей факт викликає подив: ось свідок, який 2500 років тому був набагато ближче до тих подій, ніж ми, слухає жерців, котрі вголос читають йому з якоїсь стародавньої книги, а наша всезнаюча археологія, що все класифікує і на все наклеює етикетки, нічого про це не хоче знати!
Геродот розповідає також про гігантські підземні споруди в Єгипті, які й досі не знайдені. Дані, наведені грецьким істориком, настільки важливі для кожного дослідника, що 'їх необхідно дати дослівно: "Вони (ці 12 царів) бажали також залишити по собі спільний пам'ятник і тому побудували Лабіринт, розташований трохи вище озера Моїрі, поблизу так званого Міста Крокодилів.
Я ще бачив його; він вражає більше, ніж найкращі його описи. Якщо взяти всі подібні споруди, зведені в Греції, то слід сказати, що на них було затрачено менше праці й коштів, ніж для одного цього Лабіринту. При цьому все-таки варто відзначити, що храми в Ефесі та на Самосі досить вражають. Безсумнівно, вже піраміди перевершують будь-який опис, а кожна з них залишає далеко позаду найбільші із споруд греків; проте, Лабіринт перевершує навіть піраміди. Він має 12 дворів під дахом, їхні ворота розташовані одні навпроти інших, шість з північного боку і шість з південного, всі вони близько одні побіля одних, їх оточує одна стіна. В цій споруді є два різновиди приміщень: підземні й наземні, всього їх 3000, по 1500 кожного різновиду. Через наземні приміщення я проходив сам, оглядаючи їх, і кажу про це, спираючись на власний досвід, а про підземні камери мені лише розповідали. Тому що єгипетські наглядачі нізащо не хотіли їх показати: вони заявили, нібито там містяться саркофаги з священними крокодилами. Отже, про нижні камери можу сказати лише те, що чув, верхні ж, які я зміг побачити на власні очі,— це просто-таки надлюдський витвір".
І все це невідомо археологам) До того ж дані античних істориків Геродота й Діодора підтверджуються також найвідомішим географом та істориком Стародавньої Аравії Аль Масуді (895-956 pp.). У манускрипті, який зберігається нині в бібліотеці Бодлена в Оксфорді, Мас'уді пише, що за 300 років до великого Потопу єгипетський цар Сурід зібрав своїх жерців і наказав їм будувати Велику піраміду, щоб розмістити у ній для зберігання "всі записи їхньої мудрості і всі записи про богів і астрономію".
Єгипетські династії починаються близько 2955 p. до н. е. з фараона Хоруса Ага (Менеса). Те, що було до цього, криється в мороці історії, і в переказах дійшли лише окремі імена царів. І якщо в Турінському царському папірусі ще згадуються додатково 19 царів, що раніше правили в Нижньому Єгипті, то ім'я фараона Суріда не зустрічається в списках жодної з династій. Його не визнає офіційна археологія.
Інші арабські вчені, такі як Ібн Абд Хакім чи Абу Балкх, що жили в часи Мас'уді, підтверджують ці перекази й додатково повідомляють про скарби в пірамідах. Аль Мамун розповідає про таємні приміщення, де лежить "зброя", що не іржавіє", а також "скло, що гнеться не ламаючись". У кожній з пірамід нібито є рухомі статуї для захисту від тих, хто захотів би проникнути туди. Мовиться також про "невидимих духів, що відкривають кам'яні двері й закривають їх".
Ця інформація загадкова й одночасно бентежить. Поки що вивчення пірамід не привело до відкриття якихось таємних приміщень з технічними реліктами. До того ж Велика піраміда незаперечно приписується фараону Хеопсу, а останній правив у період з 2445-го по 2520 p. до н. е. Втім, це заперечує фахівець в галузі стародавніх східних мов Зехарія Сітчін. Він посилається на стелу, знайдену 1850 p. в руїнах храму Ізіди, розташованого поряд з Великою пірамідою. Напис на стелі, яку сьогодні можна оглянути в Єгипетському музеї в Каїрі, сповіщає, що Хеопс заснував "дім Ізіди, володарки піраміди, поряд з домом Сфінкса". Звідси виходить, що Велика піраміда вже стояла, коли Хеопс з'явився на єгипетській сцені. Крім того, вже існував і Сфінкс, якого, як звичайно вважають, було споруджено лише при Хефрені, спадкоємцеві Хеопса. Чому вчені наполягають на тому, що саме Хеопс наказав будувати Велику піраміду? Тому що британський полковник Річард Ховард Вайс знайшов 1837 p. в піраміді напис червоною фарбою, а в ньому-ім'я X-У-Ф-У, єгипетське слово, яке означає "Хеопс". Проте, нині встановлено, що цей напис зроблено шрифтом, який стали вживати лише через кілька віків після Хеопса. Крім того, слово "Хуфу" написане неправильно. Приголосний "х" зображено з допомогою сонячного символа "ра", а такої помилки міг припуститись лише фальсифікатор, але ні в якому разі не жрець чи архітектор часів Хеопса, тому що вони знали, як пишеться ім'я їх володаря.