Минулися — як сон — дні
Залишились згадки сумні.
Силуети, тіні, блиски — як голкою ..
Фокстер‘єр і дама з парасолькою.
І заснути, і проснуться б знов завтра
При нових, невиданих огнях.
Хай погасне уже зайва ватра,
Хай запалиться вогнем дня.
Екіпажі, і сади, і зойки міста,
Як сумирний і ще рідний сон.
Не горіти б мені зором утопіста,
А дивитись, а вслухатись тон у тон.
5-VI-920. Харків.