Ампаро завважила, що кожен кавалер Рози і Хреста є розенкройцером іншого.
Якийсь нескромний добродій з публіки підвівся і запитав Браманті, яким це чином його орден претендує на автентичність, якщо він порушує правило мовчанки, що його суворо дотримується кожен справжній послідовник Великого Білого Братства.
Браманті підвівся і сказав:
— Я не знав, що й сюди закралися наймані провокатори на службі в атеїстичного матеріалізму. В таких умовах ви не почуєте від мене більше жодного слова. — І велично вийшов.
* * *
Того вечора зателефонував Альє, питаючи, що у нас чувати, і попереджуючи, що наступного дня нас нарешті запрошено на ритуал. А поки що він запропонував мені щось випити. Ампаро пішла на політичні збори зі своїми друзями, і на побачення пішов я сам.
32
Valentiniani... nihil magis curant quam occultare quod praedicant: si tarnen praedicant, qui occultant... Si bona fide quaeres, concreto vultu, suspenso supercilio — altum est — aiunt. Si subtiliter tentes, per ambiguitates bilingues cornmunem fidem affirmant. Si scire te subostendas, negant quidquid agnoscunt... Habent artificium quo prius persuadeant, quam edoceant.
Tertullianus, Adversus Valentinianos .
Альє запросив мене відвідати одне місце, де готують батіду традиційним способом, це вміють робити лише люди, які живуть поза часом. Зробивши всього лише кілька кроків, ми вийшли з цивілізації Кармен Міранди, і я опинився у якомусь темному приміщенні, де тубільці палили товсті, наче сосиски, сигари. Широкі, прозорі листки тютюну пучками пальців скручували у щось подібне до кабеля, сплетеного старим моряком, і загортали в наоливлений папір із соломи. Така сигара часто гасла, зате можна було зрозуміти, як виглядав тютюн за тих часів, коли його відкрив сер Волтер Рейлі.
Я розповів йому про свою пообідню пригоду.
— Отже, Роза і Хрест також? Ваша спрага знань ненаситна, друже мій. Але не слухайте цих божевільців. Усі розводяться про неспростовні документи, але ніхто їх ніколи не показує. Я знаю цього Браманті. Він мешкає у Мілані, коли не мандрує по світу, поширюючи своє слово. Він нешкідливий, але все ще вірить Кізеветтерові. Цілі легіони розенкройцерів посилаються на ту сторінку в "Theatrum Chemicum". А як заглянути до цього тому — він належить до складу моє! скромної міланської бібліотеки — виявляється, що згаданої цитати там нема.
— Блазень цей пан Кізеветтер.
— Але на нього посилаються всі. Це тому, що у дев'ятнадцятому столітті навіть окультисти стали жертвою позитиві стичного духу: істинним є лише те, що можна довести. Візьміть-но суперечку з приводу "Corpus Hermeticum". Коли цей твір став відомий Європі п'ятнадцятого століття, Піко делла Мірандола, Фічіно та чимало інших людей великої мудрості побачили істину: цей документ містив надзвичайно стародавні знання, які виникли ще до єгиптян, навіть до Мойсея, адже в ньому записані ідеї, які пізніше проголосять Платон та Ісус.
— Як це пізніше? Це ті самі аргументи, які Браманті наводить на доказ того, що Данте був масон. Якщо у "Corpus" повторюються ідеї Платона та Ісуса, це означає, що він був написаний пізніше, ніж жили вони!
— Бачите? Ви допускаєтесь тієї самої помилки. І справді, саме такі аргументи висувають сучасні філологи, які додають до цього ще й туманний лінгвістичний аналіз, щоб показати, що "Corpus" написано між другим та третім століттям нашої ери. Це те саме, що твердити, ніби Кассандра народилася після Гомера, адже вона вже знала, що Трою буде знищено. Ілюзія нових часів — віра в те, що час — лінійна і спрямована послідовність, що від А ми прямуємо до Б. А можна йти й від Б до А, і наслідок породить причину... Що це означає — раніше чи пізніше? Ваша прегарна Ампаро народилася раніше чи пізніше, ніж її змішані предки? Вона надто прекрасна
— якщо дозволите висловити свою безсторонню думку тому, хто міг би бути їй батьком. А отже вона була раніше. Вона є таємничим першопочатком того, що брало участь у її створенні.
— Однак з цієї точки зору...
— Саме поняття "точки зору" і є суттю помилки. Точки були вигадані наукою після Парменіда, аби простежити, звідки й куди рухаються тіла. А насправді нічого не рухається, і є лише одна-однісінька точка, що породжує в одну-однісіньку мить решту точок. Наївність окультистів дев'ятнадцятого століття, як і окультистів сучасних, полягає в тому, що вони намагалися показати істинність істини за допомогою методів наукового обману. Розумувати належить не відповідно до логіки свого часу, а відповідно до логіки Традиції. Усі часи символізують один одного, отже, невидимий Храм Рози та Хреста існує й існував за всіх часів, незалежно від течії історії, вашої історії. Час остаточного одкровення — не той час, який вимірюється годинниками. Його взаємовідношення закладаються у часі "тонкої історії", де поняття "раніше" і "пізніше" в розумінні науки не мають великого значення.
— Словом, усі ті, хто твердить про вічність Рози і Хреста...
— Блазні від науки, адже вони намагаються довести те, що треба просто знати без жодних доказів. Гадаєте, ті вірні, яких ми побачимо завтра увечері, вміють або можуть довести все те, що сказав Кардек? Вони знають, бо мають добру волю до знання. Якби ми всі зберегли цю чутливість до таємниць, одкровення нас би просто засліпили. Нема потреби хотіти, досить просто мати добру волю.
— Але в кінцевому рахунку, пробачте за банальність, Роза і Хрест існують чи ні?
— Що означає існувати?
— А як ви гадаєте?
— Велике Біле Братство — називайте їх Розою і Хрестом, або духовними лицарями, — чиїм випадковим утіленням були тамплієри, це когорта мудреців, дуже мізерної кількості обраних, яка мандрує історією людства, щоб зберегти у ньому ядро вічної мудрості. Історія розгортається не випадково. Вона є ділом рук Володарів Світу, від ока яких ніщо не може сховатися. Звичайно, Володарі Світу захищають себе за допомогою таємності. Отже, щоразу, як з'являється хтось, хто називає себе Володарем, чи розенкрейцером, чи тамплієром, він бреше. Справжніх Володарів слід шукати деінде.
— Тобто ця історія триватиме безконечно?
— Так воно й є. У цьому й полягає хитрість Володарів.