Лист ангела-хранителя

Сторінка 2 з 2

Марк Твен

Канцелярія вдвадцяте звертає Вашу увагу на те, що тайне моління серця №8 звучить як недоречний жарт.

З 464 дрібних прохань, що потрапили у Ваші гласні моління протягом тижня і ще не були нами згадані, задоволено два, решту відхилено. Задоволено: 1) "Щоб ішов дощ" і 2) "Щоб світило сонце". Як би там не було, це божественний промисел, і Вам буде приємно знати, що Ви не стали йому на заваді. З 462 прохань, у здійсненні яких Вам відмовлено, 61 було висловлено в недільній школі. У зв’язку з цим змушений ще раз нагадати, що ми не задовольняємо прохань, виголошених у недільних школах нещирими християнами, які відомі в нас під назвою категорії Джона Венемейкера.49 Ми просто реєструємо їх як "слова", і вони записуються на карб віруючого відповідно до їх кількості, спродукованої протягом певної одиниці часу. Щоб виконати норму, необхідно вимовити 3000 слів за чверть хвилини, інакше зусилля не зараховується. 4200 з 5000 можливих – звичайний результат для майстрів. Він дорівнює двом гімнам і букету квітів, поставленому молодими дівчатами в день страти в камері вбивці. Решта 401 прохання є не більш як звичайне коливання повітря. Ми накопичуємо їх і утворюємо з них зустрічні вітри, щоб затримувати кораблі нечестивців, але навіть для найменшого ефекту вони потрібні в такій великій кількості, що ми нічого не можемо запропонувати Вам за їх використання.

Мені б хотілося додати до цього офіційного повідомлення кілька слів особисто.

Треба сказати, що коли люди Вашого гатунку зважуються на доброчесний вчинок, ми оцінюємо його в тисячу разів вище за такий самий вчинок, зроблений праведною людиною. Ми беремо до уваги зусилля, що витрачається при цьому акті. Ваша чудова репутація грунтується тут на тому, що здатність до самопожертви розвинена у Вас набагато більше, ніж можна було б сподіватися.

Років десять тому, коли Ваш капітал не перевищував 100 000 доларів і Ви переказали 2 долари готівкою вдові Вашого двоюрідного брата, що помер у страшних злиднях, багато хто тут, у раю, просто не вірив цьому повідомленню, інші ж вважали, що гроші були фальшиві. Коли факт підтвердився, думка про Вас набагато покращала. Рік або два тому, коли у відповідь на друге слізне прохання про допомогу Ви переказали бідолашній жінці 4 долари, вірогідність цього повідомлення вже ніхто не заперечував, і розмови про Ваш доброчесний вчинок тривали протягом багатьох днів. Минуло ще два роки, удова знову звернулась до Вас, повідомляючи про смерть меншої дитини, і Ви переказали їй 6 доларів. Це зміцнило Вашу славу. Всі в раю питали одне одного: "Ну як, чули, що зробив Ендрю?" На цей час тут Вас уже називали пестливо: Ендрю.

Наступні роки Ваші доброхітні діяння були постійною темою розмов, і ми з вдячністю, не забуваючи ані на хвилину, пам’ятали про Вас. Увесь райський сонм спостерігав Вас по неділях, коли Ви їхали до церкви в своєму новому екіпажі, а коли Ви простягали руку до тарілки, куди кидають пожертви, крик радості лунав у небесному просторі, досягаючи навіть далеких розжарених мурів пекла: "Ще десять центів від Ендрю!"

Та ось настав апогей Вашої слави. Кілька днів тому вдова написала Вам, що їй пропонують місце сільської вчительки в провінції, але в неї немає грошей на дорогу. Щоб доїхати туди з двома дітьми, що залишились живі, їй треба 50 доларів. Ви підрахували чистий прибуток за минулий місяць – 28 230 доларів, додали очікуваний прибуток за місяць – 45 000 доларів, узяли ручку і чекову книжку і виписали їй чек на цілих 15 доларів. О щедра душе, хай буде ім’я Ваше благословенне нині і довіку! Я не знаю в раю нікого, хто б не проливав сліз зворушення. Ми плескали один одного по плечу і цілувалися, співаючи хвалу Вам, і, подібний до гуркоту грому, пролунав глас з сяючого престолу, щоб діяння Ваше було поставлене понад усі відомі до цих пір приклади самопожертви і було занесено на окрему сторінку книги, бо Вам зважитись на це було важче і болісніше, ніж десяти тисячам мучеників розпрощатися з життям і зійти на палаюче вогнище. Всі без кінця-краю повторювали одне: чого варта готовність благородного духа віддати життя, десять тисяч їх у порівнянні з даром в 15 доларів од найбридкішої і найскнарішої паскуди, яка будь-коли поганила землю своєю присутністю!

І всі мали рацію, говорячи так. Авраам, ридаючи від надміру почуттів, що сповнювали його, приготувався упокоїти Вас у своєму лоні й навіть вивісив оголошення: "Зайнято й оплачено". А Петро-ключник, ллючи сльози, сказав: "Хай тільки він прибуде до нас, ми влаштуємо факельний похід". І коли стало достеменно відомо, що Вас чекає райське блаженство, небувала досі радість запанувала в раю. В пеклі – теж.

(Печатка)

Ангел-хранитель (підпис)

1887