Прощайся з ясною красою, Бо вже заходять косарі; Зайшли — поникла під косою, Зів’яла ранком на зорі.Ронивши слізку, посихаєш,- Беруть на образи святі; Ти все жива; благоухаєш На кипарисному хресті!