Коза-дереза

Сторінка 2 з 2

Дніпрова Чайка

Щось здалека шелестить у лісі; лізе рак, чіпляючись за гілля, а далі вибравсь на середину, зняв кліщі вгору.

Рак

Ой я рак-неборак,

Я не простий козак!

Через те на мені

Не крея, не сіряк.

(Вигукує)

Я над раками пан,

Я болотний гетьман!

(Гордовито)

Подивіться, люди добрі,

Який пишний жупан!

(Заздрівши лисичку під кущем, що плаче).

Чого це ти, тіточко, плачеш?

За сльозами світу не бачиш?

Лисичка

Як мені не плакати, небоже,

В моїй хаті сталося негоже:

Поселилося страшне щось таке!

Тупотить та кричить ме-ке-ке!

Рак

А я того звіра добре знаю,

Коли хоч, то зараз ізлякаю!

Лисичка

Куди тобі, раче!

Були гут і кращі,

Та й ті не прогнали,

Назад повтікали.

Рак

А я прожену!

У лісі чути гомін; гармидер щораз дужчає.. З лісу виходить усякий звір: миші, тхори, індики, пес. кішка, кабан, заєць, вовк, ведмідь.

Звірячий гурт

(грізно)

Ходім, братця, воювати,

Лисиченьку рятувати;

Нас орда тепер така,

Що ніхто нас не зляка.

Ми застукаєм ногами,

Зацокочемо зубами;

Скрикнем страшно на ввесь ліс:

Ану, звірю, покажись!

Коза

А я таки не боюсь, не боюсь,

Та з вас добре насміюсь, насміюсь!

Я коза-дереза… і т. д.

Рак

(перебиває).

А я рак-неборак,

Я не простий козак;

Я над раками пан,

Я болотний гетьман!

Посилав мене дід

За тобою услід,

А я тебе не здогнав,

Так на слід твій попав.

Гей, козо, не хвались,

Глянь-но краще, подивись,

Нас тобі не злякати,

Вилізай-бо швидше з хати!

Ми всі тут стоїмо,

І тебе лиш ждемо,

А за шкоди тобі добре

Прочуханки дамо!

Рак запускає кліщі в нору й витягає звідти козу за бік; держить її, а звірі хапають її хто за що.

Ведмідь

(хапає козу спереду за роги, коза пручається)

Я ведмідь-товстолап,

Я за голову хап!

Вовк

А я сірий вовчок,

Візьму козу за бочок!

Коза

(просячись)

Ой не буду, простіть,

Ой звірятка, одпустіть!

Рак

А я рак-неборак,

Як ущипну – буде знак!

Коза

Ме-ке-ке!

Ме-ке-ке!

Усі

Годі, годі, не просись,

Ходім краще в темний ліс,

За всі шкоди-перешкоди

Хоч тепера розплатись!

Усі кидаються й тягнуть козу в ліс на розправу: хто за роги, хто за ноги, коза пручається, жалібно кричить: ме-ке-ке!

Завіса

Примітки

Лібретто дитячої опери. Вперше надруковано в журналі "Дзвінок", Львів, 1890, № 23. Подається за виданням: Дніпрова Чайка, Твори, "Рух", X., 1931.